«НепрОсті». Тарас Прохасько. #суч_укр_літ #роман #непрОсті #та | гортай далі
«НепрОсті». Тарас Прохасько.
#суч_укр_літ #роман #непрОсті #тарас_прохасько
— є спойлери —
Новий огляд вийшов швидко, бо ця книжка невелика, але потеревенити є про що.
Я вважаю, що опис цієї книги «присвячена «альтернативній» історії Карпат першої половини ХХ століття» аж занадто не передає її суті. Та я взагалі невпевнена, що це можливо зробити. Вона дійсно своєрідна, і саме через це на книгу багато протилежних відгуків. Тому я не раджу покладатися на чиюсь думку, а прочитати роман самостійно, але мені ж треба щось писати, тож далі будуть уточнення до сюжету, мої враження і т.і.
Саме в тому виданні, в якому я читала, був вступ від Оксани Забужко, це вже щось каже. Я спробувала прочитати, але закінчила на другій сторінці і повернулася вже після прочитання, звичайно, я трохи краще зрозуміла книгу, але лише зі сторони мозку, мої почуття до неї все ще залишаються під великим знаком питання.
Книга мені ніби й сподобалася. Вона дуже нагадує артхаусне кіно. Текст розподілений по невеликих частинах - абзацах, через що дуже швидко занурюєшся у атмосферу українських гір та оповідь про життя своєрідної сім'ї, але ж якби все було так просто. На подальші події можна дивитися з багатьох сторін:
1. Книга з глибокими метафорами, жінка — Трійця, багато магічних елементів, бар-автобус, який подорожує горами, таємні коди з-за допомогою пташок, багато філософських моментів, які дуже по простому викладені, таємне товариство НепрОстих, купа різних персонажів: від найманого вбивці, який має проблеми з дедлайнами, до жінки, яка тримала людей у в'язниці, щоб ті розповідали їй байки. Разом з цим всим атмосфера складається дуже прикольна, але трохи психолоделічна.
2. Книга — жах. В основі покоління лежить інцест. Чоловіки "кохаються" спершу зі своїми жінками, а потім з дочками, таким чином створюючи сімейний рід.
«Орнітологія поволі перейшла в орнітофілію» — дуже іронічно, бо один персонаж почав "кохатися" з птахами. Так... беру і так брутально розкриваю усі шокуючі фішки книги. І таких моментів, завжди різних, дуже багато.
В сукупності всіх цих фактів виходить дуже дивне та незрозуміле враження. Бо мені й ніби подобається атмосфера, але деякі моменти дуже тригерили. Цікаві стосунки між героями, але чи можна їх родзинкою назвати інцест? Так, цю книгу треба сприймати просто як книгу, але чи не просуває вона ідею, що займаючись сексом з декількома поколіннями своїх жінок, ти станеш гуру і пізнаєш любов? Хаха, повторюся, дивіться з того боку, з якого хочете.
Я вважаю, що така книга потрібна українській літературі. Так, вона дуже зухвала через теми які містить і які не засуджує, але щось таке завжди має бути і щось таке завжди робиться популярним та цікавим для оточуючих (цю книгу прокоментувало багато відомих особистостей в числі яких був Сергій Жадан).
книгу купувала тут
