Станція припиняє діяльність на невизначений термін. 5 років | Heartbreaker Station
Станція припиняє діяльність на невизначений термін.
5 років я присвятив текстам про музику. Для медіа, друзів, себе. Той, хто стикався з музичною журналістикою, знає, що це не особливо вдячна справа: ти пробиваєшся крізь інформаційний шум з власною думкою лиш для того, щоб поміняти чийсь шум на свій. Хоча я все ж впевнений, що відкрити щось красиве для вас мені вдалось.
В цьому році я зрозумів, що не можу — і не хочу — тримати вас у полоні тиші, нагадуючи про себе лише тоді, коли мені хріново. Бо це по суті формат, в якому жило це місце, і жив сам я. Стало погано? Нагадай про себе друзям, обміняй свою увагу на увагу до себе. Результатом цього стала втрата велика кількість моїх хороших знайомих, які щиро були готові бути поруч кожен день. Але я в свою чергу згадував про них лиш тоді, коли мені це було потрібно.
Сьогодні я готовий зробити крок вперед і закрити Станцію, щоб дати життя чомусь важливішому і потрібнішому - музичному лейблу для українських артистів. "Тваринний Відчай" буде наступним кроком мого особистого шляху у пізнанні себе через музику, але окрім звичайної трансляції сенсів, я буду допомагати їх створювати, поширювати і розвивати. Бути учасником, а не спостерігачем. Діяти проактивно, незалежно від внутрішнього стану.
Лейбл займатиметься продюсуванням, виданням, промо та букінгом, залежно від потреб артистів. Це місце для артистів, які хочуть краще себе зрозуміти, поділитись зі світом своїм внутрішнім світом через аудіо експресію. Наразі в ростері є три виконавці, про яких я невдовзі розповім більше. І так, я шукаю ще артистів! Тому пишіть в особисті, поспілкуємось.
Я дякую вам, що читали. Дякую усім, хто просив про щось написати або просто ділився враженнями. Дякую батькам, що читали і кожен раз перепитували, чи все у мене окей. Дякую Т. за те, що ти надихнула мене на всю цю справу. Ти моє найбільше натхнення і по цей день.
Канал "Тваринного Відчаю" за посиланням нижче. Там писатиму частіше і більше. Тому вважайте цей пост не прощанням, а пересадкою — з однієї станції на іншу
