«Хуйовий Харків» об'єднує в одній стрічці все, що харків'янину потрібно знати впродовж дня: оперативні сигнали про повітряну тривогу й відбій, короткі новини про ситуацію на фронті та в дипломатії, міські новини про розвиток інфраструктури і звичайні побутові історії — без розподілу на рубрики, суцільним потоком у фірмовому підкреслено грубому тоні, який винесено вже в саму назву каналу. Дописи виходять по кілька разів на день, іноді з інтервалом у кілька хвилин, тож канал працює радше як стрічка сповіщень, ніж як видання з добірним випуском новин раз на день.
Воєнний контекст подається стисло, здебільшого як переказ новини в одне-два речення — про удари по містах, про перемовини союзників щодо постачання зброї чи протиповітряної оборони, зрідка про збір коштів на технічне оснащення підрозділів, які прикривають місто, — без власного аналізу чи деталізованих зведень. Поряд із цим регулярно виходять суто міські матеріали: презентації архітектурних проєктів благоустрою (наприклад, розвитку прибережних островів і гідропарків), історії на кшталт повернутого власнику після десятиліть у льодовику рюкзака, і рекламні вставки — від інших телеграм-каналів з анекдотами до локального бізнесу.
Тон каналу навмисно панібратський і зухвалий — навіть службові сигнали тривоги й відбою оформлені в тому ж грубуватому стилі, що й назва «Хуевый Харьков», яка стоїть поруч з українським варіантом у шапці каналу. Це свідома редакційна позиція, а не випадковість: аудиторія явно звикла до такого тону і сприймає його як частину бренду, а не як недогляд модерації.
Головна причина популярності — саме обʼєднання функцій в одному місці: не треба стежити окремо за офіційними каналами тривог, окремо за новинами і окремо за міськими пабліками. Ціна цього — відсутність глибини: жодна тема тут не отримує розгорнутого висвітлення, все подається максимально стисло, а перевірка фактів і джерел лежить повністю на самому читачеві. З майже півмільйоном підписників канал працює швидше як загальноміська дошка оголошень з елементами гумору, ніж як редакційне медіа, і підійде тим, хто хоче встигати за оперативкою по Харкову одним поглядом, а не тим, хто шукає аналітику чи перевірену журналістику.