Про в’язницю стану жертви «Жертви запитують: «Чому я?», а вці | ilatanka 📚
Про в’язницю стану жертви
«Жертви запитують: «Чому я?», а вцілілі питають: «Що далі?».
«Коли я питаю «Що далі?» замість «Чому я?», то припиняю фокусуватися на тому, чому лихо сталося — чи досі триває — та спрямовую увагу на те, що я можу зробити з цим досвідом. Я не шукаю визволителя чи цапа-відбувайла. Натомість прагну знайти варіанти та можливості».
«Більшість із нас віддають перевагу стану жертви, бо так від нашого ж власного імені ми здобуваємо дозвіл нічого не робити».
«За свободу доводиться платити. Ми маємо бути відповідальними за власні вчинки, навіть за тих обставин, яких не спричиняли та які не обирали».
«Ми маємо надати нашим дітям коріння та крила. І те саме маємо дати собі. Все, що в нас є, — це ми самі. Ми народжуємося самотніми. І самотніми помираємо. Тож, прокинувшись вранці, на початку нового дня, йдіть до дзеркала. Зазирніть собі в очі та скажіть: «Люблю тебе». Скажіть: «Ніколи тебе не покину». Обійміть себе. Поцілуйте. Спробуйте!».
«Часом досить єдиного питання, щоб скерувати вас на шлях, що виведе зі стану жертви: чи мені це на користь? Чи на користь мені спати з одруженим чоловіком? Чи на користь з’їсти шматок шоколадного торта?..».
«Більшість з нас боїться самотності дужче за будь-що інше. Але коли ви любите себе, то бути на самоті — не те саме, що бути самотніми».
«Любі, ви — головні у своєму житті, то й головуйте. Не поводьтеся як Попелюшки, що сидять на кухні та чекають хлопця, схибленого на ступнях. Принців і принцес не існує. Вся любов та міць, що вам потрібні, у вас уже є. Тому запишіть яких досягнень прагнете, яким життям мрієте жити, якого партнера хочете мати поряд. Коли йдете кудись — майте вигляд на мільйон. Долучіться до людей, які постали перед тими ж проблемами, — так ви зможете піклуватися одне про одного та присвятити себе не лише собі. Цікавтеся. Що буде далі? Що з цього вийде».
«Вийти зі стану жертви потрібно лише для того, щоб повернутися до життя, яке залишилося прожити».
«В’язниця стану жертви часто формується з самого дитинства та навіть у дорослому віці змушує нас почуватися такими ж незрілими та безпорадними. Ми можемо звільнитися від цього стану, якщо допоможемо дитині всередині себе почуватися в безпеці й дамо їй можливість досліджувати світ із незалежністю дорослої людини».
«Коли ви у вразливому становищі, коли бракує сил, ваш вибір, як витрачати час, має вирішальне значення».
«З нами можуть відбуватися жахливі речі, які завдають нестепного болю. І такий руйнівний досвід також є шансом перегрупуватися та вирішити, чого ми прагнемо в житті».
Як вийти зі стану жертви?
Лагідно прийняти все, що з вами відбувається.
Запитати себе: «Чи мені це на користь?».
Навчитися давати раду з самотністю.
Звільнити інших від визначених для них ролей («кривдник», «рятівник», «жертва»).
#ЕдітЕґер_Дар
