2021-06-04 17:56:26
Економічний вплив бюрократії: уривок з книги «Людинократія» Американський консультант з питань менеджменту Ґері Гемел написав книжку «Людинократія. Створення компаній, у яких люди — понад усе» (українською мовою вийшла у видавництві «Лабораторія»). Він розповідає про те, як зробити корпоративну культуру та структуру всередині вашої команди такою, щоб усі були задоволені та викладалися повністю, генерували свіжі ідеї, проявляли ентузіазм і лояльність до роботодавця.
Публікуємо уривок з книги про те, скільки коштує бюрократія:
Щоб знайти в собі волю боротися з бюрократією, треба зрозуміти, як вона впливає не лише на окремі організації, а й на економіку загалом.
У 2018 році кількість працевлаштованих громадян у США становила 146 мільйонів (включно з фермерами та людьми, які працюють на себе). З них 20,5 мільйона були керівниками. Ще 6,4 мільйона працювали в кадрових, фінансових та бухгалтерських службах (але не в ІТ). Загалом бюрократичний пласт нараховував 26,9 мільйона осіб, або 18,4 відсотка. Ці люди заробляли понад 3,2 мільярди доларів на рік. Це майже третина фонду заробітної плати США.
До цієї суми треба також додати вартість безглуздої тяганини, яку бюрократи вигадують для інших. У 2014 році компанія Deloitte Economics провела дослідження, щоб порахувати, скільки ці бюрократичні організації коштують бюджету Австралії. Виявилось, що представники некерівного класу в середньому щотижня витрачають 6,5 години, або 16,5% свого часу, вовтузячись із внутрішніми правилами та розпорядками.
Питання в тому, наскільки можна зменшити обсяги бюрократії, не жертвуючи дієздатністю організації? Відповідь: на більше, ніж ви думаєте.
Наприклад, General Electric хай і переживає непрості часи, її завод у Дюремі, штат Північна Кароліна — це чудовий приклад людинократії. На цьому печероподібному та бездоганно чистому підприємстві сотні робітників збирають найбільші в світі реактивні двигуни. Працівники поділені на маленькі автономні команди. Немає якоїсь однієї людини, котра керує всім заводом. Це дало підприємству змогу вдвічі перевищити рівень продуктивності заводів із традиційною моделлю управління.
Втім поки поставимо скромнішу ціль. Припустімо, ми можемо скоротити кількість керівників та адміністраторів удвічі — з 26,9 до 13,45 мільйона осіб. Заробіток бюрократів у 3,2 трильйона скоротився б удвічі. А чи можна вдвічі зменшити кількість бюрократичних завдань? Майже напевно, можна.
Численні дослідження дають привід засумніватися в доцільності багатьох бюрократичних ритуалів. Попри те, що бюджети кадрових служб ростуть шаленими темпами (від менше ніж 1% операційних витрат у 1997 році до більш ніж 3% у 2017-му), кількість керівників, які вважають, що ці служби виконують у їхніх організаціях стратегічну роль, становить більше ніж 25% ще з 1995 року.
Чимало кадрових процесів, наприклад, щорічну оцінку роботи персоналу, багато хто вважає неефективними. Лише 11% керівників думають, що довгострокове планування важливе, лише 17% називають ефективним складання бюджету, менше ніж третина оцінили розподіл капіталу своєї компанії як «дуже» або «надзвичайно» ефективний.
Отже, цілком логічно припустити, що в середньостатистичній організації половини бюрократичних процесів можна позбутись, не накоївши при цьому хаосу. Так ми щорічно заощаджували б 9,5 мільйона робочих років і понад 580 мільярдів доларів для зарплатного фонду.
Загалом роздута бюрократична тяганина щороку коштує американським організаціям у 2,2 трильйона доларів. А ще ж додаткові витрати на поїздки, навчальні програми, облаштування робочого простору, обладнання та інформаційно-технічне забезпечення для бюрократів. Припустімо, що всі ці витрати становлять 20% зарплатного фонду. Це ще 430 мільярдів.
Позбутися бюрократії — це, мабуть, найприбутковіше, що для себе може зробити організація.
673 views14:56