in book we trust

2021-04-23 14:16:24 ​Студія A24 випустила серію книг про перший сезон серіалу «Ейфорія»

Студія A24 презентувала серію з восьми книг про роботу над дебютним сезоном
«Ейфорії». Кожен том присвячений одній серії серіалу.

У книгах є сценарії всіх епізодів та інтерв'ю з творцями й акторами. Також видання мають фотографії зі знімального майданчика, які раніше ніколи не публікувалися.

Книги надійдуть у продаж 27 квітня. Вартість набору — $98. Попереднє замовлення можна зробити тут.

«Ейфорія» — це американська підліткова драма телеканалу HBO, яка за перший сезон вже отримала дві премії «Еммі»: найкраща акторка драми (Зендая) та найкраща музика (Labrinth). Відкрити / Коментувати

2021-04-22 15:51:45 ​Як заохочувати дитячу цікавість: уривок з автобіографії Мей Маск

Автобіографія моделі та матері Ілона Маска вийшла у видавництві Vivat. Вона дає поради щодо здоров'я, краси, кар'єри та родини.

Публікуємо уривок з книги:

Мене часто запитують, як мені вдалося виховати таких успішних дітей. Я кажу, що просто дозволяла їм робити те, що цікавило.

Я люблю своїх дітей і страшенно пишаюсь усіма їхніми досягненнями. Ілон, мій старший син, створює електромобілі, щоб зберегти довкілля, і запускає ракети. Кімбал, молодший, заснував мережу ресторанів, що працюють за принципом «із ферми до столу», і вчить дітей облаштовувати овочеві грядки й фруктові сади в школах, де є проблеми з харчуванням учнів. Тоска, моя наймолодша, керує власною медіакомпанією. А ще вона режисерка й продюсерка багатьох екранізацій романтичних бестселерів. У всіх моїх дітей різні інтереси.

Вони нагадують моїх братів і сестер, адже ми теж обрали різні шляхи. А батьки радо підтримували всі наші захоплення. Так само й у моїх дітей ще з ранніх років були різні захоплення. І дотепер їх цікавлять ті самі речі, що й у дитинстві, їм досі подобається те, що вони роблять.

Коли дітям потрібна була підтримка, я намагалась підбадьорити їх і пропонувала допомогу. Коли їм потрібна була моя порада, я не мовчала.

Кімбал дуже мило написав про мене у своєму інстаграмі: «Мама завжди була моєю провідною зорею. На додачу до того, що в сімдесят вона стала обличчям компанії CoverGirl, у неї два ступені магістра у сфері дієтології, тож мама завжди надихала мене й надихає дотепер. Я вдячний їй за підтримку у створенні організації Big Green, мета якої — навчити майбутні покоління користуватися дарами природи, сіяти, вирощувати та прищепити їм любов до справжньої їжі. Дякую тобі, мамо».

Ще до дванадцяти років мої діти захопилися тим, що згодом визначило їхній кар'єрний шлях.

Коли Ілон був маленьким, я помітила, що він весь час читає. Мене теж неможливо було відірвати від книжок, але прочитане вилітало з голови, щойно я відкладала книжку. На відміну від мене, Ілон пам'ятав усе, що читав. Він просто вбирав у себе інформацію, наче губка. Ілон у нас був живою енциклопедією, бо пам'ятав усе, що прочитав у «Британській енциклопедії» та «Енциклопедії Колльєра». Тож ми ще й називали його маленьким генієм. В Ілона можна було запитувати про все на світі. Не забувайте, тоді в нас ще не було інтернету. Думаю, тепер ми прозвали б його не енциклопедією, а інтернетом.

Перший комп'ютер з'явився в нього у дванадцять років. Тоді, 1983-го, комп'ютери були ще чимось дуже, дуже новим. Ілон навчився користуватися ним і написав комп'ютерну програму BLASTAR, це була така гра. Я показала її студентам, які вчились у моїй модельній школі, і їх дуже здивувало те, що Ілон умів так добре програмувати. І це казали хлопці й дівчата, що вже другий чи третій рік вивчали комп'ютерні науки. Вони були просто вражені.

Я порадила синові надіслати свою програму в журнал про комп'ютери. Ілон прислухався, надіслав BLASTAR до журналу PC Magazine й отримав 500 доларів. Думаю, редактори того журналу навіть не знали, що йому дванадцять. Код тієї програми опублікували, коли Ілоновоі не було ще й тринадцяти. Я навіть не уявляла, що він робитиме далі. Відкрити / Коментувати

2021-04-22 12:49:53 ​Дакота Джонсон зніметься в екранізації роману Джейн Остін «Переконання» для Netflix

Акторка Дакота Джонсон («П'ятдесят відтінків сірого») зніметься в екранізації Джейн Остін.

Вона зіграє в сучасній версії роману «Переконання».

У центрі сюжету книги — історія дівчини з бідної сім'ї Енн Елліот. Після семи років розлуки вона зустрічає капітана Фредеріка Уентворта, з яким колись розірвала заручини. Через роки доля дає героям другий шанс.

Картина стане повнометражним дебютом театральної режисерки Керрі Крекнелл.

Стрічку замовили студії Netflix і MRC Entertainment. Робота над проєктом розпочнеться вже в травні 2021 року. Відкрити / Коментувати

2021-04-21 11:34:41 ​Чому Гітлер і Сталін ненавиділи Польщу: уривок з книги про двох тиранів

Гітлер і Сталін — два, мабуть, найвідоміших тирани ХХ століття. Хоча вони й перебували в опозиції один до одного, все ж були втіленням єдиного принципу авторитарної влади. Злочини сталінського режиму не менш жахливі, ніж нацистського, та за цими двома лідерами люди чомусь ішли до кінця. Чому?

Про в своїй книжці «Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна» пише Лоренс Ріс, який 30 років проводив дослідження й розпитував людей про їхні згадки щодо тих подій.

Публікуємо уривок з книги про ненависть тиранів до Польщі:

Попри ідеологічну прірву між Гітлером і Сталіним восени 1939 року було питання, у якому вони повністю дійшли згоди: обоє ненавиділи Польщу. І за кілька тижнів після підписання нацистсько-радянського пакту кожен з них окремо наказав почати вторгнення до країни, яка їм так не подобалася. Як наслідок, мільйони поляків страждатимуть від однієї з найжорстокіших окупацій в історії людства.

Гітлер лютував не лише через те, що після Першої світової війни до Польщі приєднали німецькі території, а й тому, що поляки в 1930-х відмовилися від його дипломатичних спроб досягти домовленості, яка неминуче означала б для польського уряду відмову від частини Польщі на користь нацистів.

Що ж до Сталіна, то його ненависть до Польщі була особистою. Найімовірніше, каталізатором особливої нелюбові до польської націй став його власний досвід війни з поляками двадцять років тому. Він як комісар брав участь у війні між Польщею та щойно народженою Радянською державою після Першої світової війни, і його звинувачували в тому, що він не дав згоду на переміщення військ, коли вони знадобилися в іншому місці.

Польська авантюра закінчилася приниженням не лише для Сталіна, а й для всієї новонародженої більшовицької держави. Коли 1921 року війна закінчилася, польський уряд контролював землі на сході, які населяли не лише поляки, а й чимало українців та білорусів.

Поляки вважали це своїми історичними землями, але в радянського керівництва була інша думка, і саме цю гадану несправедливість мали виправити 1939 року.

Першими вторгнення почали війська Третього Райху. Вже 1 вересня п'ять німецьких армій (приблизно 1,5 млн людей) напали на Польщу. Відтак на два тижні пізніше, 17 вересня, з іншого боку на Польщу рушило понад півмільйона солдатів Червоної армії. Опір поляків швидко здолали, і за шість тижнів німецькі й радянські війська поглинули всю польську державу. Польща перестала бути незалежною країною. Відкрити / Коментувати

2021-04-20 10:38:15 ​Андрій Шевченко написав книгу. Вона вийде наприкінці квітня італійською мовою

29 квітня вийде книга головного тренера збірної України Андрія Шевченка «Forza gentile. La mia vita, il mio calcio» («Тиха сила. Моє життя, мій футбол»).

Про це повідомили у видавництва Baldini+Castoldi.

При створенні роботи з Шевченком співпрацював Алессандро Альчато, який також допомагав у написанні книги іншим італійським футболістам і тренерам — Андреа Пірло, Карло Анчелотті та Фабіо Каннаваро.

Український журналіст та знавець італійського футбола Юрій Шевченко у своєму телеграм-каналі написав, що всі ці книги якісні, тому є надія, що такою вийде й біографія українця.

Вартість книги становить 18 євро. Поки невідомо, чи вийде вона в Україні. Відкрити / Коментувати

2021-04-19 17:56:03 ​Як Котляревський започаткував нову українську літературу та готувався до битви з Наполеоном: уривок з книги «Брама Європи»

Професор історії Гарвардського університету Сергій Плохій написав книгу «Брама Європи», яка охоплює широкий період історії України — від її зародка до найновіших часів. Вийшла вона у видавництві КСД.

Публікуємо уривок про Івана Котляревського — його бажання битися з Наполеоном і створення «Енеїди»:

Серед українців, готових битися з Наполеоном зі зброєю в руках, був і засновник нової української літератури Іван Котляревський. Уродженець Полтавщини в колишній Гетьманщині, він сформував козацький загін, щоб долучитися до боротьби. Син дрібного урядовця, Котляревський навчався в духовній семінарії, працював домашнім учителем, навчаючи дітей знаті, служив у російській імперській армії, взявши участь у Російсько-Турецькій війні 1806-1812 років.

1798 року, перебуваючи на військовій службі, він опублікував першу частину бурлескно-травестійної поеми «Енеїда», створеної на основі «Енеїди» Вергілія, де основними героями були не греки, а запорозькі козаки. Як і слід було очікувати від справжніх запорожців, вони розмовляли народною українською. Але вибір мови для поеми здається логічним тільки в ретроспективі. В Україні кінця XVIII століття Котляревський був піонером — першим, хто написав поетичний твір народною мовою.

Чому він так учинив? Немає жодних вказівок на те, що Котляревський намагався зробити будь-яку політичну заяву. Насправді вибір жанру бурлеску показує, що він скоріше «бавився» з мовою та сюжетом, ніж намагався створити якусь серйозну роботу. Але Котляревський явно мав літературний талант і бездоганно відчував дух часу.

Наприкінці XVIII століття інтелектуали всієї Європи формували уявлення про націю не лише як про державний устрій із суверінітетом, інвестованим у народ, а й як про культурну єдність — сплячу красуню, пробуджену національним відродженням. У Німеччині Йоганн-Готфрід Гердер базував нове розуміння нації на мові та культурі. В інших країнах Західної та Центральної Європи ентузіасти, яких пізніше назвуть фольклористами, збирали народні казки та пісні або вигадували їх, якщо не було «хороших» зразків. У Великій Британії Джеймс Макферсон, «першовідкривач» стародавнього барда Оссіана, успішно вписав ірландський фольклор до шотландського національного міфу.

Котляревський написав першу частину «Енеїди», коли «шкаралупа» церковнослов'янської мови, яка домінувала в російській імперській літературі попередньої доби, розподалася й руйнувалася, даючи змогу літературам, що тією чи іншою мірою спиралися на народну мову, торувати шлях до публіки.

Росія знайшла свого першого, насправді великого поета в Олександрові Пушкіні; Україна отримала власного в особі Котляревського. Якими б не були його справжні мотиви використання української мови, Котляревський ніколи не пошкодував про свій вибір. Він написав ще 5 частин «Енеїди». Також він був автором п'єс, написаних українською, серед них «Наталка Полтавка» — любовна історія, дія якої відбувається в українському селі.

Мова батьківщини Котляревського — Полтавщини — стане основою літературної української мови для носіїв численних українських діалектів від Дніпра до Дону на сході та до Карпат на заході. Разом із Котляревським народилася нова література. Відкрити / Коментувати

2021-04-15 17:54:56 ​Продовження «Ліги справедливості»: що треба знати про комікс «DCміляція»

У видавництві «Рідна мова» вийшов комікс, який ставить класичних супергероїв у надскладні умови. Розповідаємо, про що він і навіщо його читати.

Про що

Події коміксу відбуваються відразу після завершення «Ліги справедливості», яку ми бачили в кіно.

Шістсот мільйонів людей стали жертвами таємничого техно-органічного вірусу, що захопив Землю. Вони обернулися на божевільних розлючених убивць, які жадають смерті та руйнувань.

Зникають всі міста та нації і лише Супермен, Бетмен, Диво-Жінка та решта Ліги Справедливості стоять між Землею та тотальним знищенням.

Навіщо читати

Це максимально нетипова історія для коміксової супергероїки.

Герої не очікували подібної проблеми й не знають, як її вирішити. Доходить навіть до того, що вони об'єднуються зі своїми класичними супротивниками.

«Ніщо з того, що вони бачили раніше, не було домірним масштабам новоявлених трагедії та жаху. Коли герої та лиходії, боги та монстри знищені, лишається тільки одне питання: Що буде з найвеличнішими героями світу, якщо світові настане кінець?», — йдеться в описі до коміксу й це найкраще передає його суть.

Ця історія показує, що комікси про супергероїв можуть бути різноманітними й непередбачуваними. Напевно, настільки непередбачуваними, що шансів побачити високобюджетну екранізацію «DCміляції» вкрай малі. Але це б було дуже цікаво. Відкрити / Коментувати

2021-04-14 17:25:23 ​Простота — не значить менше функцій: уривок з книги «Опанувати складність»

Як давно ви останній раз дратувалися через незрозумілий інтерфейс, непродуману послідовність дій, нелогічність та неочевидність процесу використання, здавалося б, найпростіших і найзвичніших у побуті речей?

Дональд Норман у своїй книзі «Опанувати складність», яка вийшла у видавництві ArtHuss, пише, що це знайоме кожному відчуття безпорадності та роздратування («воно не працює!») найчастіше стає наслідком погано зробленої дизайнерської роботи.

Публікуємо уривок про те, чому в закликах до простоти губиться сенс:

Складність неминуча у світі, у якому ми живемо. Але складність не повинна перетворюватись на ускладненість і заплутаність. Правильний дизайн може приборкати складність. Чому ми на кожному кроці чуємо заклики до простоти? Це щира реакція на заплутаність і ускладненість життя. Але хоча цей заклик і викликає захоплення, запропоновані рішення часто помилкові.

Усі прагнуть простоти, та в цьому прагненні не помічають головного. Простота — це не мета. Ми не бажаємо позбутися потужності й гнучкості наших технологій.

Однокнопковий відкривач гаражних дверей простий, але й функції в нього мінімальні. Якби мій мобільний телефон мав лише одну кнопку — так, він був би дуже простим, але я не зміг би зателефонувати з нього — тільки вмикати й вимикати. Чи занадто складне піаніно, яке має 88 клавіш і три педалі? У виконанні жодного музичного твору не використовуються всі клавіші. То чи треба тепер спрощувати піаніно? У закликах до простоти губиться сенс.

Якщо ми поспостерігаємо за споживачами в крамницях, то побачимо, що простота не завжди перемагає: людям справді потрібні функції. Як це поєднується з їхнім прагненням до простоти? Суперечність легко зрозуміти. Люди хочуть, щоб їхні пристрої були потужними й здатними виконувати всі завдання, яких від них вимагають. Водночас вони хочуть, щоб цими пристроями було легко користуватися. Тому навіть коли люди купують пристрої з додатковими функціями, вони прагнуть простоти. Функції проти простоти: чи й справді тут є серйозна суперечність?

Спрацьовують такі неявні припущення:

Більше функцій ширші можливості.
Більше простоти вищий рівень зручності використання.

Ці два припущення вибудовуються в простий і, здавалося б, логічний ланцюжок тверджень: усі хочуть ширших можливостей, тому всі хочуть більше функцій. Усі хочуть легкості використання, тому всі хочуть простоти.

На жаль, ця проста логіка хибна, бо в ній наслідок передує причині. Припустімо, що я сказав:

Сонячний день не дощить

Чи це означає, що коли не йде дощ, то день обов'язково буде сонячним? Звісно, ні. Стрілочка вказує праворуч, тут немає наслідкового зв'язку в протилежному напрямі — справа наліво. Так самой й ширші можливості не конче вимагають більшої кількості функцій, і так само зручність використання не обов'язково вимагає простоти.

Я роблю висновок, що вся суперечність між функціональністю та простотою надумана й хибна. Люди, звісно ж, прагнуть більших можливостей і зручності у використанні, але не слід ототожнювати це з прагненням до більшої кількості функцій та більшої простоти відповідно.

Люди хочуть мати практичні пристрої. Тобто такі, які можна зрозуміти. Уся суть людиноцентричного дизайну полягає в тому, щоб приборкати складність, перетворити складний інструмент на такий, що добре виконує поставлені завдання, лишаючись зрозумілим, практичним і приємним у використанні. Відкрити / Коментувати

2021-04-13 15:21:43 ​Ілон Маск візьме вас у Tesla, якщо відгадаєте цю загадку!

Засновник ІТ-компанії ділиться на своєму каналі загадками, які задають на співбесідах у компаніях, типу Apple, Facebook і Google.

Ось знаменита загадка від Ілона Маска. Ви стоїте на поверхні Землі. Проходите одну милю на південь, одну милю на захід і одну милю на північ. Зрештою ви опиняєтеся в тій же самій точці, з якої почали рух. Де ви знаходитесь? Відкрити / Коментувати

2021-04-13 10:21:21 ​Дев'ять правил розмови про гроші: уривок з книги «Малюк та бюджет»

Коли розпочинати розмову з дітьми про гроші? За яку роботу можна платити? Як краще давати кишенькові гроші? Як планувати сімейний бюджет? Відповіді на ці та інші питання можна знайти у книзі Любомира Остапіва «Малюк та бюджет. Як українським батькам виховати фінансово успішних дітей».

Публікуємо уривок про правила розмови з дитиною про гроші:

Не ховайтеся від запитань дітей про гроші, а радійте їм. Це найсприятливіший навчальний момент. Навіть якщо запитання: «Чому ми не можемо собі цього дозволити?»

Рон Лібер у своїй книзі «Як поговорити з дітьми про гроші» ділиться лайфхаком, як бути, коли запитання застукало вас зненацька. Швидко запитайте у відповідь: «А чому це тебе цікавить?» Ваша головна мета — виграти хвилину, щоб підготувати якіснішу відповідь.

Додатковим бонусом є розуміння контексту виникнення запитання. Адже часто дитина просто прийшла за емоційною підтримкою, а не за цифрами чи бюджетами. А іноді їй просто вклали у вуха нісенітницю, яку вам легше спростувати, знаючи джерело викривленої інформації.

Почніть змалечку, у віці 4-6 років.

Розповідайте історії. Бавтеся замість лекцій та теорії. Формально-наказові повчання батьків «дій так», «йди туди», «це потрібно» пролітають повз вуха малюків.

Найкращий досвід — ваш і вашої родини. Далі йдуть реальні люди з вашого кола, друзі та сусіди. І пам'ятайте: у вас завжди є змістовні мультики, фільми, книжки.

Навчальний процес відповідно до віку дитини та її розвитку. Як у немовлят є норми маси та зросту, так у процесі фінансової просвіти є очікування, що дитина має вміти та може зрозуміти у темі «Гроші». Як і в немовлят, норми коливаються. Нормально буде плюс — мінус 1-2 роки в окремих випадках. Дивіться не тільки на параметр віку, а й на загальний розвиток вашої дитини, адже кожна маленька особистість індивідуальна.

Уникайте фінансових суперечок при дитині. Для малюка у батьків завжди єдина позиція щодо бюджету, доходів, витрат та «хочу/можна». Знайдіть спосіб «прибирати фінансове сміття в домі» і не допускайте до нього дітей. Це важко в родині, але все в ваших руках.

Ще важче, якщо батьки розлучені. Є такі результати дослідження: якщо дітей втягують у нюанси, хто кому що винен, дитина починає прив'язувати гроші до батьківської любовь. І маніпулювати. Тому, хоч як це й тяжко вам, мамо й тату, навчіться демонструвати одні й ті самі фінансові принципи у стосунках з дітьми.

Якщо дитина запитує саме вас, то «запитай тата» чи «запитай маму» не варіант.

Уважно добирайте членів вашої команди фінансової грамотності. Уявімо, що ви почали розмови з дитиною про заробіток грошей і формуєте установки. Замість «гроші ростуть на деревах», «тато — банкомат», «мама — гаманець», ваша версія — «як дбаєш так і маєш», «маленька праця ліпша за великі лінощі», «під лежачий камінь вода не тече», «щоб гроші рахувати, треба розум мати».

І в цей же час дідусь чи бабуся, свідомо чи ні, транслюють інші переконання: «робота не вовк, в ліс не втече», «від роботи коні дохнуть». І розповідають російську казку про Ємелю-дурака, який лежав на печі, а потім виграв у лотерею щуку.

Вкрай важливо провести виховну бесіду з проханням транслювати ваші цінності.

Бюджет — навчальний інструмент управління грошима. Це не інструмент стимулювати чемну поведінку чи карати за непослух. Діти помиляються у фінансових питаннях. Це частина навчання. У дорослому житті фінансові помилки коштують в рази дорожче. Але не змішуйте тему бюджету, оцінок в школі та поведінки вдома.

Виберіть вдалий момент для ілюстрації загального правила. Припустимо, що батьки домовилися зі школяркою про заощадження 20% від її доходів для купівлі конструктора Lego, про який вона мріє. І ось дівчинці на День ангела бабуся дарує 500 гривень.

Варіантів розвитку подій два: відкласти 100 гривень (20% від 500) на купівлю або докласти всю суму, якщо раптом не вистачає саме стільки. Не варіант потратити всі 500 гривень на щось інше, бо це незапланований дохід. Інакше ви створите ризик необдуманих емоційних трат для бонусів дорослого життя. Відкрити / Коментувати