За підсумками Лекція | Еволюція пізньорадянського житлового бу | Право на житло

За підсумками Лекція | Еволюція пізньорадянського житлового будівництва. Архітектурний та соціальний аспекти поки не забув.

Вже у 1980-х було зрозуміло, що ніяких суспільних ресурсів не вистачить для того, щоб у всіх була квазі-власність на житло за утримання якого ще й не треба платити. "Кожна сім'я отримає по квартирі" перетворилось у "кожна сім'я зможе жити у окремому житлі" з так званої програми "Житло-2000".

Як це мало бути забезпечено? Через індивідуальне будівництво, молодіжні житлові комплекси та кооперативи, а держава зобов'язувалась забезпечувати житлом соціально незахищених.

Думаю, що успішність кооперативного житлового будівництва - один із забутих уроків з 80-х. Пільговий доступ до землі та кредитів на таке житло - щось, що сьогодні втрачено через монополізацію забудовниками сфери житла.

Саме кооперативи могли би бути тим "ефективним власником", до якого апелює житлова політика. З адекватним врахуванням витрат на експлуатацію та управління будинками вони сьогодні часто в найкращому стані серед житлового фонду українських міст.

Зрештою, установа, яка реалізує державні житлові програми в Україні, постала саме з підтримки кооперативного руху й називається "Державний фонд сприяння молодіжному житловому БУДІВНИЦТВУ".

Враховуючи, що більшість житла треба буде реконструювати, а грошей у приватних власників на це немає, саме кооперативи могли б стати запобіжником для збереження цього житла для суспільної користі як неприбуткового. Якщо приватну власність на нього таки буде втрачено, то краще орендувати в неприбуткового кооперативу, ніж в компанії, яка прагнутиме максимізувати прибуток.

Дякую команді Після Соціалістичного Модернізму. Слідкуйте за їх публічною програмою.