Історія вище повторюється у різних формах та містах України по | Право на житло

Історія вище повторюється у різних формах та містах України постійно. Це відбувається тому, що відповідальні за житлову політику роками провалюють реформу - востаннє у лютому 2021. Тоді комітет повернув проект закону 4325 про передачу гуртожитків у власність громад на доопрацювання.

Чому так сталось? Серед аргументів - Асоціація міст України (АМУ) вважала, що витрати на таку програму - непосильний тягар для місцевих бюджетів.

Що це за витрати? Загалом програма потребувала трохи більше мільярда (1,27 млрд грн), щоб передати до власності громад півтисячі (490) гуртожитків, в яких живуть 70 тисяч людей (18 тисяч в 71 гуртожитку в Києві). Решта цифр в додатках до законопроекту.

Чи можна було б компенсувати такі витрати з державного бюджету? Аякже. Але натомість їх витрачали на усілякі форми субсидування купівлі житла - пільгові іпотеки тощо. Багатим - пільгові кредити з бюджету, бідним - вулиця.

Що може статися далі? В останні дні минулого року до ВР було таки внесено проект закону про так звану комплексну реконструкцію (насправді знесення й перебудову) кварталів так званого застарілого житла. Ключова новинка - щоб не бути переселеним треба, щоб чверть власників була проти "реконструкції". Але їх майно все одно зможуть відчужити в судовому порядку "із мотивів суспільної потреби". Виселень і знесень може стати набагато більше.

Чому цей закон написаний виключно в інтересах забудовників і не вирішує проблему утримання житла вже писав тут.

Що робити? Людям вчитись спротиву виселенням - як наприклад в Іспанії, де активістка платформи постраждалих від іпотеки Ада Колау зрештою стала міською головою Барселони.

Політикам - працювати над втіленням рекомендацій ЄК щодо боротьби з бездомністю пов'язаною з виселенням: забезпечувати швидке переселення, надавати соціальну допомогу, зберігати достатній фонд неприбуткового житла та доступ до нього малозабезпечених/вразливих.