Держмолодьжитло оголошує про закупіплю 100 квартир у 4 областя | Право на житло

Держмолодьжитло оголошує про закупіплю 100 квартир у 4 областях.

Відповідно до Постанови КМУ №495 від 29 квітня 2022 року таким чином буде наповнюватись фонд житла, призначеного для тимчасового проживання ВПО. Далі це житло ніби мають передати людям "з квартирної черги" коли переселенці матимуть інше житло. Наразі ж переселенцям воно надаватиметься безоплатно.

Скільки це коштуватиме? Насправді не так важливо, бо якби це була справді хороша програма, то гроші на неї потім можна було б шукати наприклад в донорів. Але тут проблема в іншому - цією програмою держава насправді регулює ціни на житло в бік зростання.

Пункт 2 порядку: "Держмолодьжитло ... здійснюють придбання житла ... за умови, що вартість придбання 1 кв. метра ... не перевищує граничну вартість".

Пункт 5 порядку: "Гранична вартість - вартість ..., яка не може перевищувати опосередковану вартість спорудження житла". Для "міст - обласних центрів, міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб та населених пунктів, які розташовані в районах, прилеглих до меж між - обласних центрів" гранична вартість збільшена у 1,75 раза, для "інших населених пунктів" - у 1,5 раза.

На 1 січня 2022 року опосередкована вартість для регіонів, у яких Держмолодьжитло збирається купувати квартири (до речі, чому лише квартири? чому також не приватні будинки наприклад? бо в забудовників їх немає?): Житомирська - 14 067 грн, Київська - 15 983 грн, Сумська - 15 013 грн, Чернігівська - 16 023. Множимо мінімум на 1,5 і отримуємо майбутню нижню межу ціни на ринку нерухомості на рівні 21-22 тис. грн за метр, а для більших міст - 24-25. Ну бо для чого продавати комусь дешевше, якщо держава може викупити за такою ціною?

Що з цього може вийти? Сюжет по телевізору "Держава вже забезпечила житлом перші сто багатодітних сімей, чиї помешкання були зруйновані внаслідок російської агресії. Квартири вже обладнані всім необхідним для проживання - в'їжджай та живи". Оскільки куплять в різних регіонах, то може вийти й кілька сюжетів, де людям тиснуть руки і передають ключі.

Чому цим займається Держмолодьжитло, а не наприклад Укрфінжитло, до складу якого ввійшла ДІУ, яка раніше мала досвід подібної програми оренди з викупом? Чому 100 і чому лише квартир? Які перспективи того, що цю програму можливо буде масштабувати? Який сенс державі взагалі ставати співвласником багатоквартирних будинків? Чи є розуміння, що ціни загалом можуть піти вгору і це зробить житло менш доступним для решти людей? Чи може це такий спосіб виявити помешкання, на які потім буде накладена квартирна повинність?

P.S. Альтернативи з тим, щоб субсидувати з бюджету оренду замість купівлі теж проблемні. Так звані housing vouchers є наслідком переходу від субсидування пропозиції (будівництва неприбуткового житла) до субсидування попиту (сплата частини вартості оренди приватним особам). Навіть українською від Canactions є книжка, де такий перехід називають великою помилкою. Субсидування оренди призводить до підвищення цін - бо власники автоматично піднімають вартість на розмір субсидії - що тільки знижує доступність житла загалом. Треба не маленькі інструменти, а повноцінне регулювання - включно з повинністю.