Алкогольне сп'яніння - місце, де ховаються від мами, що любить | interes

Алкогольне сп'яніння - місце, де ховаються від мами, що любить

У моїй практиці часто з'являються жінки із проханням загіпнотизувати чоловіка чи сина-алкоголіка. Половину таких звернень я називаю черговими для очищення совісті. Це означає, що запит побудований на імпульсі рятівництва та вірі у чудеса.

Мені добре знайомий такий ступінь розпачу, коли хапаєшся за будь-яку соломинку, аби чоловік (або син) негайно кинув пити. На жаль, за законами співзалежності, соломинка відразу обламується, і стосунки повертаються до колії контролю та придушення. У цій статті я обмежуся мамами і опишу феномен, який свідомо виключає бажаний результат, хоч би скільки вони намагалися. Для наочності розглянемо схему взаємин із теорії ТА (транзактного аналізу).

Ми бачимо двох "сніговиків", між якими щось відбувається. Кожен з них уособлює сукупність станів, що переживаються людиною, в яких вона відчуває і поводиться то як дитина, то як батько, то як доросла людина, яка приймає адекватні рішення. За допомогою такої схеми можна проаналізувати будь-які стосунки між двома людьми.

Алкоголік врятує себе сам, щойно подорослішає

У відносинах алкоголіка з його оточенням велике значення має тут інформація. Свою значущість вона набуває у дитинстві, коли батьки несуть відповідальність за дитину і вирішують, за якими правилами їй жити. І це добре, тому що батьківські правила допомагають уникнути безлічі проблем, коли дитина мала і недосвідчена.

З певного віку за законами розвитку особистості людина починає здобувати знання не тільки від батьків, а й від нових знайомих – однолітків, вчителів, сусідів. У цьому процесі батьківська інформація добудовується власними знаннями та досвідом. Досвід може включати помилки, біль розчарування, напади невпевненості та відчаю. Не заважає особистості гартуватися і зростати, долаючи витрати дорослішання. Кожен із нас підтвердить, що на будь-яких вагах особистий досвід більш вагомий і корисніший, ніж чужий приклад.

На жаль, не всі батьки здатні своєчасно помітити межу, за якою їхня дитина починає приміряти на себе дорослі ситуації. Це той момент, коли мами з ним перестають няньчитися, а приклади батьків займають чільне місце у вихованні. Ще через деякий час вік робить людину фактично дорослою і вона переходить на рівень взаємного визнання, прийняття та поваги зі своїми батьками. У схемі це рівність позицій між Дорослий та Дорослий.

Схема взаємин

Якщо через відсутність батька та від великого кохання мами продовжують «стелити соломку», майбутні чоловіки надовго застигають у підлеглій інфантильній дитячій позиції.

Повернемося до структури відносин двох дорослих людей на прикладі наших сніговиків. Не заглиблюючись у теорію, за допомогою цієї схеми я поясню, чому Рятувальник алкоголіка ніколи його не врятує, але Алкоголік легко кине пити, якщо сам вирішить позбутися згубної звички.

Дитячий его-стан відбиває звичні, поведінкові та емоційні реакції. Вони нагадують переживання з дитинства, коли батьки нас карали чи хвалили. Дитячий стан також включає ігрові стратегії, творчу свободу та соціальну адаптацію. Незалежно від віку ці почуття можуть виникати автоматично в обставинах, схожих на наші стосунки з батьками. Звертаю вашу увагу, що в характеристиках реального дитинства немає раціональності та відповідальності. Вони не потрібні дитині, бо за неї відповідає і думає її батько.

На щастя, здатність думати, вирішувати та брати на себе відповідальність нікуди не поділася, має свою адресу і може активуватися будь-якої миті. Ми аналізуємо те, що відбувається, робимо висновки та позначаємо межі особистості своєю Дорослою частиною. Це він, наш Внутрішній Дорослий щоразу робить вибір, чи випити йому з друзями та прогнозує, наскільки руйнівними для стосунків будуть наслідки.

Хочу наголосити, що в цьому підході бажання випити з друзями виходить із тіні і втрачає свій зловісний статус. Так само, як змія на освітленій дорозі виглядає менш підступною і дозволяє вжити заходів безпеки.

Якщо усвідомлення немає, пріоритет залишається поза дитячими реакціями, у яких переважають ігрову поведінку, підлітковий саботаж і безвідповідальність.