#мистецтво_кохання У Білгороді-Дністровському в Аккерманській | ЛІТЕРАТУРНА КУНСТКАМЕРА

#мистецтво_кохання У Білгороді-Дністровському в Аккерманській фортеці туристам показують вежу Овідія – висланого з Риму відомого й популярного на той час поета. За що ж на нього так розгнівався імператор, що назавжди позбавив можливості насолоджуватися благами Риму? За вірші. А також за їхній шкідливий вплив на жінок. Імператор Октавіан Август визнав еротичну поему Овідія «Мистецтво кохання» аморальною інструкцією зваблення, яка спонукала його дочку до подружньої зради. Та ще й начебто сам Овідій був довіреною особою в цьому позашлюбному зв’язку. Тому й вирушив співець заборонених плодів кохання у варварські краї на кордон сучасної України, де й провів десять років серед римських легіонерів в оточенні ворожо налаштованих сарматів, одягнених не в легкі тоги, а у варварські кожухи й шаровари. Там і спочив Публій Овідій Назон, не дочекавшись прощення навіть від наступного імператора.
Власне сама його поема, звана в оригіналі «Ars amatoria», складається з трьох книг. У двох розказується про те, як чоловікам зваблювати жінок. І в одній – поради жінкам.
Чому чоловікам удвічі більше порад? Можливо, тому що чоловіків учити й учити, а жінки й так все знають. Але і для них у поета є низка дієвих настанов, за які він у кінці поеми просить:
Як перед тим юнаки, так і ви на трофеях любові
Напис, дівчата, зробіть: "Був у нас вчитель - Назон".

Чоловікам-потенційним пікаперам Овідій вказує місця, де жінки найдоступніші: театр, цирк, свято, звана вечеря й курорт.
Також чоловікам він дає настанови, як треба виглядати, щоб подобатися дівчатам і жінкам, але не надто захоплюватися цим, як це роблять ті з чоловіків, хто «хлопців очима пасе»:
Тога нехай на тобі гарно, рівненько лежить.
Зуби - щоб чисті були, язика щоб ніде не кололи,
Хай не гуляє нога в надто широкім взутті.
Хай не стирчить навсібіч абияк підтяте волосся:
Чуб свій і заріст лиця вмілій руці довіряй.
Також про нігті подбай, щоб не довгі були та без бруду,
З ніздрі, як часом бува, щоб волосок не стремів.
Подих аби неприємним не був, коли рота розтулиш,
Запах провідці отар, цапа, з під пахв щоб не чувсь.
Інше - то справа манірних дівчат або тих серед хлопців,
Хто не обранку (ганьба!) - хлопця очима пасе.

Українською мовою цю поему переклав наш блискучий перекладач Андрій Содомора.
А для тих, хто хоче позбавитися любовних чарів, Овідій написав наступну поему «Remedia amoris» - «Ліки від кохання».