#Остап_Вишня 13 листопада - день народження Остапа Вишні. - На | ЛІТЕРАТУРНА КУНСТКАМЕРА

#Остап_Вишня 13 листопада - день народження Остапа Вишні.
- Народився Остап Вишня на хуторі Чечва Зіньківського повіту Полтавської губернії, зараз це село Грунь Охтирського району на Сумщині.
- У батьків майбутнього письменника було 17 дітей. Як писав Остап Вишня: «За двадцять чотири роки спільного їхнього життя послав їм Господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись милосердному».
- Брат Остапа Вишні теж був письменником-гумористом, писав під псевдонімом Василь Чечвянський. Розстріляний у 1937 р.
- Остав Вишня брав активну участь в українській революції, служив в армії УНР, завідував медично-санітарним управлінням Міністерства залізниць УНР.
- Свої твори спочатку він підписував псевдонімом Павло Грунський. Підпис «Остап Вишня» вперше з'явився у 1921 в «Селянській правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!». А найперший свій фейлетон він підписав «Оксана» (так звали редакторку газети, яка доручила написати йому цей матеріал).
- Остап Вишня був надзвичайно популярним автором у 20-х роках, щороку виходили збірки його усмішок: «Кому веселе, а кому й сумне» (1924), «Реп’яшки», «Вишневi усмiшки (сiльськi)» (1924), «Вишневi усмiшки кримськi» (1925), «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився», «Лицем до села», «Вишневi усмiшки кооперативнi», «Вишневi усмiшки театральнi» (1927), «Ну й народ», «Вишневi усмiшки закордоннi» (1930), усмішки у 4-х томах у 1928 і в 1930 році.
- Остап Вишня був у 1933 році безпідставно звинувачений у контрреволюційній діяльності і замаху на тов.Постишева (організатора Голодомору в Україні, ініціатора знесення Михайлівського собору в Києві, активного противника українізації). З письменника вибили зізнання, і він отримав вирок: «Приговорить к расстрелу с заменой заключением в исправтрудлагерь сроком на десять лет, считая срок с 7/ХІІ.33 г.».
- Десятирічний термін в таборах ГУЛАГу закінчився звільненням письменника у 1943 році.
- Найбільшим успіхом післявоєнного періоду є збірка «Мисливські усмішки» (1956).