#Знову_про_русалок. Те, що русалка – це український фольклорни | ЛІТЕРАТУРНА КУНСТКАМЕРА

#Знову_про_русалок. Те, що русалка – це український фольклорний персонаж, що це дівчата-потопельниці і що в них немає риб’ячих хвостів, російським читачам було відомо задовго до невдалого перекладу казки Андерсена «Маленька морська панна», в якому її назвали «русалкою» і цим геть витіснили уявлення про справжніх русалок з російського, а згодом і з українського культурного простору.
Про українську русалку в свій час написав поему російський «наше всьо» - Олександр Пушкін. Вона мало відома, оскільки залишилася незавершеною й побачила світ вже після смерті Пушкіна. У ній ідеться про те, як київський князь покохав, а потім покинув напризволяще просту дівчину, доньку мельника, яка вже була при надії. Невдовзі він одружився, а на весіллі хтось заспівав пісню про покинуту дівчину, яка втопилася. Через сім років утоплена дівчина, яка стала царицею русалок і весь цей час плекала помсту, просить свою доньку вийти на берег і заманити князя - свого батька - в глибину дніпрових вод. Зустріччю князя і маленької русалочки й завершується незакінчена поема.
Славу їй принесла опера Даргомизького, поставлена у 1856 році. Композитор доповнив сюжет Пушкіна новими епізодами, назвав нещасну дівчину, яку покинув князь, Наташею, а його дружину - княгиню Ольгою (очевидними в Пушкінському контексті іменами), а також увів драматичний фінал, в якому мала русалочка заманює свого батька - князя на берег Дніпра, старий мельник зіштовхує його у воду, а русалки з реготом тягнуть труп князя до ніг своєї цариці.
У 1880 році ця опера з успіхом ішла в Харкові, про що в газеті «Южный край» була надрукована захоплена рецензія і на твір Пушкіна, і на оперу Даргомизького, і на її постановку на харківській сцені.
Тож, повертаючись до питання зовнішності русалок, можна сказати, що не тільки українці, а й росіяни у ХІХ столітті знали, що русалки – це не заморські хвостаті діви, а українські дівчата-потопельниці, образи яких широко використовувалися російськими письменниками – Пушкіним, Гоголем, Сомовим та іншими.