Як і для чого виходила заміж Леся Українка У листопаді 1898 | Іронічний історик
Як і для чого виходила заміж Леся Українка
У листопаді 1898-го Леся Українка читала своє оповідання “Над морем” в літературно-артистичному гуртку Київського університету. На тих читаннях її побачив студент-першокурсник Климентій Квітка. Він з 16 років захоплювався збиранням народних пісень. Після закінчення читань він підійшов познайомитися, і Леся запропонувала йому записати від неї пісні, які знала. І вийшло так, що співала йому до останніх днів свого життя.
У 1901 році у Лесі закінчуються стосунки з її коханим Сергієм Мержинським: він помер від туберкульозу. У Климентія з’являється шанс. Наступного року їхні стосунки стають публічними, і в родині Косачів переполох. Леся писала до сестри Ольги: “Наші устроїли мені “бенефіс” – на три тижні всі замовкли, ніхто ні слова”. А далі писала: “Квіточку слід би “взяти в руки”, страх воно бідне тепер. Іще, як на те, і матеріальні справи чортзна-як стоять. Та ще лікарі наговорили йому всяких дурниць”. І справді – згодом у Квітки знайшли сухоти.
До 1917-го чоловік Лесі Українки був юристом. Пошуки заробітку носили його від Тифлісу (суч. Тбілісі, Грузія) й Одеси до Петербурга. Климентій мав дбати про сестру й матір, тож коли Леся прийшла в цю сім’ю, намагалася “не обтяжувати Кльоню” (так вони його називали). Леся хворіла, і її батько продав записаний на неї маєток, але тих грошей вистачило ненадовго.
Стосунки та бажання вилікувати Климентія привели до весілля. 7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климентій Квітка офіційно оформили шлюб у церкві і оселились на вулиці Великій Підвальній (тепер вул. Ярославів вал), 32 у Києві. Вінчання відбулося у у невеликому храмі Вознесіння Господнього на Деміївці (фото церкви і документ про одруження додаю).
Молодята не хотіли святкувати одруження, тому на вінчанні були лише свідки. Більшість з них — родичі Лесі. У листі до матері Леся згадує, що вони спеціально шукали священика, який швидко проведе церемонію.
Весільних подарунків не було, і подружжя не дуже й хотіло їх отримувати.
Весілля було вимушеним: і Лесю, і Климентія влаштовував цивільний шлюб, але офіційний церковний шлюб давав Лесі Українці більше шансів урятувати К. Квітку від смерті, адже як дружина Лариса Косач-Квітка брала на себе всю відповідальність у справі вибору способів та шляхів лікування чоловіка.
До хвороби Климентія родичі, на думку Лесі, ставилися не досить серйозно. Так само було й у випадку з С. Мержинським. А втратити ще одного свого обранця Леся не могла.
21 серпня вони разом вирушають до Криму, де К. Квітка одержав посаду в суді. Климентій Квітка вилікується, і ці 6 років подружнього життя будуть найкращими в його житті. Для Лесі ж вони стануть останніми.
“Я не завжди тямлю, за що і через що я кого люблю… Не знаю і, скажу правду, знати не домагаюсь. Люблю і вже. Любов абсолютної справедливості не знає, але в тім її вища справедливість. У світі стільки несправедливо-прикрого, що якби не було несправедливо-лагідного, то зовсім не варто було б жити. Не від нас залежить поправити більшу половину всесвітньої несправедливості безпосередньо, будем же поправляти її іншою несправедливістю – любов’ю!” – Леся Українка.
