У віці 89 років помер Юрій Шухевич — Герой України, багаторічн | Історія України

У віці 89 років помер Юрій Шухевич — Герой України, багаторічний політв'язень та син командувача УПА Романа Шухевича. Це сталося цієї ночі в Німеччині, де він перебував на лікуванні.

Юрій-Богдан Романович Шухевич народився 28 березня 1933 року у селі Оглядове Радехівського району Львівської області у родині майбутнього головного командира УПА Романа Шухевича. У 1944 році, в 11-річному віці, з приходом радянських військ на захід України був арештований і разом з матір'ю засланий до Сибіру. У 1945 році Юрія відлучили від матері і помістили в дитбудинок в місті Чорнобиль, а в 1946 році його перевели в дитбудинок для дітей «ворогів народу» в місті Сталіно (нині Донецьк). З 1948 року над 15-річним Юрієм розпочався судовий процес, а з настанням 16-річчя Юрія Шухевича засудили радянським режимом на 10 років у радянській тюрмі у Володимирі за «зв'язок з підпіллям».

У 1954 році, відбувши шість років тюремного ув'язнення, Юрій Шухевич підпав під дію закону про амністію неповнолітніх, однак знову був заарештований за протестом Генпрокурора СРСР. У 1958 році, по закінченню 10-річного терміну ув'язнення, ОСО МВС СРСР повторно засудило його на нові 10 років у невільничих таборах суворого режиму «за антирадянську агітацію і пропаганду» на основі «тюремної справи», використавши за «свідків» провокаторів і тюремних наглядачів.

У березні 1972 року з посиленням авторитарного режиму в СРСР Шухевич був заарештований втретє за звинуваченням у проведенні «антирадянської агітації та пропаганди» і засуджений на 9 років ув'язнення і 5 років заслання. Після короткочасного перебування в мордовських концтаборах Шухевич був заарештований учетверте 1973 року і засуджений ще на 10 років тюремного ув'язнення і 5 років заслання. До 1978 року Юрій Шухевич перебував у Володимирській тюрмі, звідки був спрямований до Чистопільської тюрми УЭ-148/ст.-4. У березні 1982 року Ю.Р. Шухевич був висланий на заслання в Тюменській області.

У лютому 1977 року Юрій Шухевич став членом Української Гельсінкської Групи. В ув’язненні він проводив визначну правозахисну діяльність: виступав зі зверненнями й заявами до світової громадськості, урядів держав, міжнародних організацій в охороні конституційних прав і свобод людини та демократичних принципів функціонування усіх державних структур. Також Юрій Шухевич брав активну участь у кампаніях за надання ув'язненим статусу політв'язня, домагався права на виїзд з СРСР. Протягом 46-річного політичного ув’язнення у дитбудинках, тюрмах і засланнях він брав активну участь в українському визвольному русі. Мужньо виніс багаторічні тортури, не відмовився від імені свого батька, своєї родини. Жертвуючи власним життям, категорично відкинув чисельні пропозиції розкаятись, відмовитись від української національної ідеї, зрадити боротьбу за незалежність України. При цьому Шухевич проявив високі моральні цінності, міцність духу, незламну волю, безкорисливість і відданість Україні.

У 1988 році закінчився термін заслання до Сибіру. Після повної втрати зору в радянських тюрмах Юрій Шухевич потрапив у будинок для інвалідів в Омській області. У 1990 році він отримав дозвіл повернутись в Україну. Після проголошення Незалежності України у 1991 році Юрій Шухевич на запрошення світових правозахисних організацій та української діаспори відвідав країни Західної Європи, США, Канаду, а згодом оселився в Україні у місті Львові.

У 1991-1994 роках — голова Української міжпартійної асамблеї, голова Української Національної Асамблеї та головний командир Української Народної Самооборони. Голова громадської організації «Галицький вибір». З жовтня 2005 року — знову голова УНА та головний командир УНСО.

Указом Президента України Віктора Ющенка від 19 серпня 2006 року № 703/2006 за громадянську мужність, багаторічну громадсько-політичну і правозахисну діяльність в ім'я здобуття незалежності України голові громадської організації «Галицький вибір» Юрію Романовичу Шухевичу присвоєно звання Героя України.

Вічна пам'ять!