24 листопада 1638 р. в урочищі Маслів Став польське команду | Історія України
24 листопада 1638 р. в урочищі Маслів Став польське командування нав’язало козакам ухвалену польським сеймом у березні 1638 р. «Ординацію Війська Запорізького». Вона скасовувала виборність старшини й козацький суд, встановлювала реєстр у 6 тис. чол., усі «виписники» мали стати кріпаками панів.
Замість гетьмана призначався обраний сеймом з числа шляхти комісар. Військові осавули й полковники теж призначалися з відданих Речі Посполитій шляхтичів. Реєстрові козаки могли жити лише в Черкаському, Канівському, Корсунському староствах та інших пограничних селищах. Реєстрова залога на Січі мала розганяти самовільні зібрання людей на островах. Польський уряд оновив командування реєстровим військом. Полки по черзі повинні були ходити на Січ, розганяти запорожців і охороняти кордони від татар. Вирішено було відновити фортецю Кодак, яка повинна була стати бар’єром між Низом і волостю. Селянам категорично заборонялося вступати в контакти з козацтвом, козакувати і навіть називати себе козаками. В Україні запанував шляхетський терор.
Українське реєстрове козацтво вираховується кількістю в 6 тисяч, яке фактично є повноцінною складовою діючого війська Речі Посполитої. Можливо останній факт і призвів до упередженого ставлення науковців до реєстрового козацтва. Таким чином, історики, оминули своєю увагою, власне, воїнський стан, що складався із представників досвідчених у військовій справі та спадкових козаків. На відміну від січових козаків, згадуючи яких не приходиться спостерігати соціальну, релігійну та ментальну спільність, реєстровці були елементом сталим та за своєю внутрішньою природою – однорідним.
За умовами “Ординації” 1638 р., козацька старшина призначалась польським урядом. Це явище, за оцінками науковців, було ще одним важелем впливу на козацькі полки. Тож, деякі дослідники, в полковій старшині, не рідко вбачають поляків-католиків, особливо коли мова заходить за полковників. Проте, такі думки є в своїй більшості хибними, адже польські імена і католицьке хрещення не впливало на формування козацького середовища. Найяскравішим прикладом цього став полковник Михайло-Станіслав Кричевський. Власне, саме реєстрове козацтво, і було осереддям української військової еліти з якої вийшов Гетьман Зиновій-Богдан Хмельницький.
