4 листопада 1921 в рейд Другого зимового походу Армії УНР вийшла головна Волинська група з району Олевська під командуванням генерала Юрія Тютюнника.
Подолавши опір радянських прикордонників, перетнула польсько-український кордон (приблизно на межі сучасних Рівненської і Житомирської областей) і пройшла в Коростенський район. 7 листопада здобула Коростень 6 стрілецька дивізія полковника Вержбовця, однак радянська історіографія це заперечувала.
Проте під натиском переважаючих сил противника українські частини змушені були відступити на Захід. Після бою відбулося об'єднання решток 4-го кінного корпусу 4-ї київської дивізії під командуванням полковника Палія-Сидорянського та 6-ї стрілецької дивізії полковника Вержбовця.
10 листопада об'єднаний загін захопив станцію Чоповичі, але після прибуття червоної стрілецької дивізії та бронепоїзда був вибитий. В районі селища Базар (нині Житомирщина) група була оточена більшовицькою кавалерією Г. Котовського.
17 листопада 1921 в бою під селом Малі Міньки українські повстанці були розбиті переважаючими російсько-більшовицькими окупаційними силами. Частина учасників групи потрапила у полон, і після рішучої відмови перейти на службу до окупаційної Червоної армії 359 бійців Української Повстанської Армії 21 листопада 1921 було розстріляно під Базаром (Житомирщина).
Тільки невеликий загін зі 150 бійців Волинської групи зумів прорвати оточення і перейти польський кордон. Прикордонники звітували, що відбулося прикордонне зіткнення біля с. Тернівка із «контрреволюційними силами».
Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917-1921рр.
Вже через десять років після цих подій, на окупованих російсько-більшовицьким режимом українських територіях, Москва організує геноцид українців масштабним Голодомором.
Телеграм Threads Instagram Twitter
Підпишись і поширюй!
