Культ саморозвитку
Рубрика #саморозвиток_кайдзен
Вже кілька днів поспіль у мене виникає багато думок щодо культу саморозвитку і культури навчатися заради навчання. За останні 15-20 років постійний саморозвиток став справжнім трендом. Різні поради як бути зосередженим, продуктивним, «кращою версією себе» оточують нас на полицях книжкових магазинів, у соціальних мережах. І це круто! Але є один невеликий момент. У цій гонитві за постійним розвитком особистості є категорія людей, що займаються саморозвитком як самоціллю.
Наприклад, Тоні Роббінс – один з найвідоміших коучів у світі. Мінімальна ціна на його тренінг стартує від 750$. І це не особисте менторство чи індивідуальне навчання, це місце в залі. Тобто, ти приходиш на тренінг послухати тренера, в якого є книга, в якій більше ніж на 500 сторінках описаний весь його підхід і техніки. І виникає питання, навіщо купувати квиток за 750$, якщо можна прочитати книгу цього автора за 10$? Звичайно, плюсом може бути нетворкінг на таких заходах, але я переконаний, що тут йде мова про певний статус.
Ти не зможеш кожного дня публікувати прочитані книги, але квиток з бізнес семінару Тоні Роббінса буде виглядати явно яскравіше. Хочу одразу сказати, що я не проти таких речей, але є категорія людей, що дійсно застосовують всі знання, а є категорія, що просто відвідують тренінги, семінари, курси, бо це модно.
Для себе я вивів два таких постулати саморозвитку:
Розвиток особистості слід розпочинати з мети. В мене була мета: сформувати корисні звички, розвинути комунікативні навички, отримувати цікаві ідеї для реалізації. І чим більше я досліджував інформацію на ці теми, тим більше дізнавався нового з різних суміжних сфер.
Не можна досягнути інших результатів повторюючи ті самі дії. Банальні книги на тему саморозвитку читати легко і після п’ятої такої книги виникає думка: «я все це знаю», «це елементарно». І тут настає ключовий момент, коли ти настільки часто це чуєш, що нарешті, пробуєш включити рекомендації у своє життя.
Тобто в певний момент, ти вже не можеш тримати інформацію на рівні простого знання, ти захочеш якось це спробувати. Наприклад, як багато людей відкладають 20% від свого доходу? Я думаю, відповідь очевидна, враховуючи фінансову ситуацію українців під час карантину та кількість реклами мікрозаймів. А при цьому майже кожна книга/стаття про фінансову грамотність говорить про це правило.
Мій кінцевий меседж у тому, що саморозвиток корисний, коли є чітка мета для чого це робити та постійна реалізація знань. Саморозвиток як самоціль теж не є чимось поганим, адже це краще деструктивних розмов та шкідливих звичок. Проте, якщо у тебе буде чітка мета і ти будеш знати, для чого тобі саморозвиток у окремій галузі, то ти не перестанеш читати книги на цю тему, коли тренд на саморозвиток пройде, так як це буде твоє усвідомлене бажання.
