АТЕЛЬЄ СТАРОГО ЯНГОЛА
Серце вовка
Ще донедавна це була цілком щаслива сім’я. Зустрілись, покохали одне одного, жили мов в раю, аж сусіди та знайомі заздрили. Вона називала його “мій Вовк, Вовчик”, бо ж звали його Володимир, вона для нього була стрибучим Білченям. Мріяли про затишний будиночок, повний дитячого щебету та веселого шарварку. Але. В дім постукала війна, і чоловік, як більшість інших, пішов на фронт. Навіть позивний у війську собі взяв “Вовк”.
Далі тамка читати якщо бажання виникне
