ДОСИТЬ СВАРИТИ СЕБЕ ЗА ЛІНЬ Ми дивимось на успішних блогерів, | Київський Дворик👌

ДОСИТЬ СВАРИТИ СЕБЕ ЗА ЛІНЬ

Ми дивимось на успішних блогерів, які за тиждень встигають вивчити десять мов, відкрити три нових проекти та кожного дня прокидаються на світанку, щоб пробігти з правого берега на лівий і назад просто перед сніданком, а потім зібрати сто тонн гуманітарки… Ми питаємо себе: «Що зі мною не так? Чому я нічого не встигаю і ні на що не маю сил? Може це лінь?».

Насправді ж лінь може приховувати цілу купу складних почуттів, які ми не хочемо помічати чи «заштовхуємо» глибоко в себе з певних причин.

Чому ми лінуємось, відкладаємо справи та соромимось цього? Спробуємо розібратись разом у нашому новому матеріалі!


Лінь як захисний механізм

Згадайте ситуацію, яка точно траплялась не один раз: ви дивитесь у свій щоденник або планер і з жахом підраховує кількість завдань. Усвідомлюючи об’єм питань та проблем, які треба вирішити, ви починаєте стресувати. У результаті через цю тривогу з’являється страх взагалі починати справи, і мозок автоматично підбирає, що з цих пунктів можна відкласти на декілька годин або взагалі днів.

Ще одна причина ліні та прокрастинації — банальна втома. Якщо вчора ви розібрали таку саму купу справ або прийняли кілька складних рішень, ресурси виснажені. Пригадайте: ви точно їх поповнили?

Сімейні установки та сором

Бути ледачим — це чи не найбільша образа ще зі шкільних часів. Цим словом вчителі намагаються підштовхнути трієчників, які, на думку викладачів, недостатньо старанно навчаються. Так само батьки, яких не задовольняє швидкість виконання побутових справ, сварять дитину та звинувачують її у тому, що вона витрачає час на «якісь дурниці».

Культ досягнень та трудоголізму змушує нас заповнювати кожну вільну хвилину корисними заняттями: навчатись, шукати другу роботу, підтримувати соціальні контакти, планувати своє майбутнє. А коли мозок просто вичавлений такою кількістю когнітивної праці, ми звинувачуємо себе за бездіяльність — прямо як це було у дитинстві.

То як повернути собі продуктивність?

Прямо зараз згадайте: як саме ви відпочиваєте? Чи є у вас звичка постійно перемикатися з однієї діяльності на іншу, і як часто це буцімто перемикання насправді все одно потребує від вас когнітивного напруження?

Справжній відпочинок для мозку — це не отримувати нову інформацію. Для цього підійде спокійна прогулянка (якщо ви у безпечному місці) або майндфулнес у ліжку.

Забудьте, що ви чули від батьків, вчителів та блогерів з культом досягнень, бо тільки ви знаєте, скільки сил та ресурсу особисто вам необхідно. І ви будете здивовані тому, як сильно простий відпочинок впливає на «ледачу» людину.