Якщо говорити про ескапізм, як про явище, то в першу чергу, варто відзначити, що практично всі люди, в більшій чи меншій мірі, є ескапістами.
Ескапізм, як феномен людської психіки, існує велику кількість років. З розвитком людської культури в цілому, способів відсторонення від реальності ставало все більше, і зараз варіантів втечі, стало безліч.
Здоровим ескапізмом, можна назвати практично будь-яке захоплення, яке не заважає нормальному соціальному та активному життю людини. Нормально за умови, що ваше захоплення не заважає вашому особистому (сімейному) життю або роботі. Загалом – все добре в міру.
Нездоровим ескапізмом, є все, що йде у крайності. Так, наприклад, це може бути: залежність від інтернету або відеоігор – людина занурюється з головою, повністю ігноруючи реальний світ, проводячи практично весь час за комп’ютером; алкоголізм та наркоманія – людина стає заручником власної звички та стану сп’яніння; Трудоголізм – людина повністю занурюється у роботу, забуваючи про особисте життя, сім’ю і так далі.
Ескапізм може бути реакцією на постійний стрес чи жахливі події. Тоді втеча в інший світ замінює реальний. Інколи людина перестає їх відрізняти або перебуває у вигаданому настільки довго, що руйнуються сфери її життя.
«Ескапізм хороша річ як турбота про себе. Нам потрібно періодично видихати, тому що ресурси психіки можуть закінчуватися. Якщо виникає загроза, організм починає мобілізацію і реагує на стрес. Таким чином він витрачає ресурси, які скінченні. Тому уникати жахів реальності – це спосіб допомогти наповнити сили та відпочити. Небезпечним ескапізм стає тоді, коли заважає жити і відбивається на якості життя».
