Місто віяло холодом і тугою. 'Чому досі ходиш за мною?' Гово | Куточок творчості AlRin

Місто віяло холодом і тугою.
"Чому досі ходиш за мною?"
Говорили мені найрідніші.
Знаєш, часом моменти цінніші
З незнайомцями десь під вечір,
У мене від них не боліли плечі.

Ніжним дотиком аж до неба.
Потім "Ні, будь ласка, не треба".
І втрачаєш усе, що тримало в руках
Все, що там усередині, у думках.
Але сенс повернеться, віра - ні.
І на що ж в результаті я витратив дні?