І кожної ночі світ бере свою ковдру із темного шовку, намальов | Куточок творчості AlRin

І кожної ночі світ бере свою ковдру із темного шовку, намальованих зірок і яскравого місяця. Кутається від холоду і дарує своїм мешканцям сни із пустельних доріг, поїздок у невідомість з прекрасним горизонтом, що магнітом тягне до себе, і маренням казкових ландшафтів за вікном, щоб ліс, дерева, море, поля, ріки, гори, пустеля й водоспад одним лише поглядом зачарували мандрівників до затамування подиху.
Той, кому запропонували довгий шлях - зможе побачити й відчути незбагненне, захоплюватись й марити красою.
Ми їдемо вперед, назад вже не звернути і часу в нас нема, щоб зупинитись.
Тримай своїх попутників за руку. Лови момент. А раптом, ти живеш не там десь, тут і зараз? А може в світлі дня малюєш заготовки, а ніч своєю темрявою в колір все фарбує?
Куди заносить шлях цих обходисвітів у результаті? З чим потім прокидаються, що за емоції заповнюють життя?
З чим ти заснеш (А може з ким)? Завчасно не дізнатись. Життєва стрічка зупинилась тут і зараз, малюй її, як сам того захочеш.