Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суд | Висновки ВС та ВАКС від АО АС

Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 10 вересня 2021 року (справа N756/16332/15-к, провадження N51-705км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Належним засобом доказування фальсифікації процесуального документу, зважаючи на встановлення кримінальної відповідальності, є процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження.

З системного тлумачення змісту ст. 290 КПК вбачається, що обов`язок з відкриття матеріалів досудового розслідування у прокурора виникає лише щодо сторін кримінального провадження.

Відсутність деталізованого переліку за найменуваннями відкритих матеріалів досудового розслідування, до яких було надано доступ стороні захисту, не може свідчити про невідкриття таких матеріалів у розумінні приписів ч. 12 ст. 290 КПК, а лише відображає стратегію захисту в аспекті виконання обов`язку, покладеного на неї приписами ч. 9 ст. 290 КПК.

Відкриттю сторонам кримінального провадження підлягають докази і документи, які є процесуальними підставами для проведення слідчих (розшукових дій), а також процесуальні рішення, які сторона обвинувачення має намір використати як доказ у суді.

Кримінальний процесуальний закон не покладає на сторону обвинувачення чи суд обов`язку надати на вимогу сторони захисту копії відкритих після завершення досудового розслідування доказів та процесуальних підстав до їх отримання чи інших документів.

Усна заява потерпілого у справах приватного обвинувачення є достатньою підставою початку досудового розслідування.

КПК, встановлюючи вимоги до органів підслідності, які мають здійснювати досудове розслідування у різних категоріях справ, не визначає детально порядку передачі кримінального провадження до компетентного органу у разі, якщо під час досудового розслідування буде встановлено, що провадження не підслідне органу, який його розпочав.

При вирішенні питання щодо компетенції установи, яка проводить експертизу, слід виходити не з організаційно-правової форми установи чи форми власності, на якій її засновано, а зі сфери управління її експертною діяльністю та організації державного контролю за такою діяльністю.

Докази, не відкриті потерпілим у порядку, передбаченому ст. 290 КПК, мають бути визнані недопустимими якщо під час відкриття матеріалів іншій стороні потерпілий у випадках, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, є стороною кримінального провадження з боку обвинувачення, а не учасником кримінального провадження.

Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99556690