2022-01-22 10:40:08
Як науковці досліджують причинно-наслідкові зв’язки? (
за матеріалами допису Романа Шеремети)
Часто ми робимо неправильні висновки щодо причинно-наслідкових зв’язків. Наприклад, дані показують, що чим більше люди їдять морозива, тим більше вони топляться, та чим більше люди ходять до лікаря, тим більша у них ймовірність померти. Проте, кореляція між двома показниками не означає причинно-наслідковий зв'язок між ними.
Але є й інша проблема - більшість людей яких я зустрічав не знають як визначити чи зв’язок між двома змінними є причинним? Для цього науковці використовують три основні методи.
Теоретичний метод. Спираючись на базові фундаментальні припущення (аксіоми), ми будуємо математичну модель. Якщо наші базові припущення вірні, а математичний аналіз без помилок, то результат - модель яка показує причинну залежність між змінними та параметрами моделі.
Експериментальний метод. Котрольований експеримент - це «золотий стандарт» наукових досліджень. Його не завжди легко провести (особливо у соціальних дослідженнях), але ідея полягає в наступному: вибірку людей рандомізуємо на дві групи - контрольна та експерементальна. Контрольній групі даємо плацебо (placebo) а експерементальній групі - інтервенцію (intervention). Якщо знаходимо різницю між цими двома групами, то знаємо, що різниця спричинена саме інтервенцією.
Економетричний метод. Спираючись на статистичні дані, ми намагаємося створити “природній експеремент” (natural experiment) використовуючи економетричні методи. Дехто можливо чув про мультиваріаційну регресію, але, на жаль, мультиваріаційна регресія рідко коли може довести причинність. Тому економетричні дослідження, які намагаються вивчити саме причинність, використовують інструментальні змінні (IV), метод різниць (DID), метод регресійного розриву (RD).
64 viewsКліо, 07:40