КліоКамера

2021-06-26 21:49:28 ​​Люстрацію (очищення) своєї влади Польща, Чехія та інші, після розпаду комуністичного блоку й самознищення СРСР, почали із публікації списків тих, хто ту владу творив. Адже система не була безіменною і не один Лєнін/Сталін/Берія/підставити потрібне прізвище творили зло. Формально у списку вбивць ці персонажі мало не "найчистіші", адже не вони натискали курок нагана, прикладено до потилиці в'язня. Нарешті і Україна, яка зазнала від більшовицької окупації чи не найбільших втрат, дозріла до публікації списків. Далі - без коментарів, тільки документи, тільки імена, серед яких ви можете знайти знайомі... Відкрити / Коментувати

2021-06-26 10:00:05 #сорокстатей
Питання 3. Наш край на початку ХХ ст. Заснування товариств "Сокіл", "Січ" (автор - Петро Арсенич, заслужений працівник культури України, краєзнавець).
Отож, друга частина. Кілька слів про тих, хто "піднімали почуття гідності і власної сили у здобутті національних прав". До таких автор зараховує: "...радикальна (1890), а згодом українська національно-демократична (1900), партії та їх друковані органи, читальні "Просвіти" (з 1868), Українське Педагогічне товариство (з 1881 р.), Наукове товариство ім. Шевченка (з 1892 р.)", численні позичкові каси, кооперативи, сільськогосподарські та спортивні товариства, зокрема "Сокіл" (засноване 1898) і особливо популярні серед селянства "Січі" (засноване 1900 р.)
І далі: "Ослабити український визвольний рух в Галичині намагались агенти царизму - москвофіли і поляки" (тут я дещо отетерів. Але то треба хіба окремого розслідування для розуміння цитати, спитати в пана Петра вже не вийде ). "18 березня 1913 р. відбулися збори, на яких було створено військову організацію українських січових стрільців. Перші стрілецькі організації було закладено у Косові, Яблунові, Шешорах, Заліщиках. До початку війни 1914 р. їх було 96... З нагоди 100-річчя від дня народження Т. Шевченка спортивні і військові "Січі" 28 серпня взяли участь у багатотисячному поході січово-сокільських організацій у Львові. Це був їх перший прилюдний виступ в одностроях і зі зброєю. Ентузіазм українського громадянства, що побачив у рядах стрілецтва майбутні кадри української армії, був безмежний... З вибухом першої світової війни... молоді16-18-річні хлопці, виховані на ідеях Драгоманова, Франка вступали до УСС, щоб при допомозі Австрії розбити "тюрму народів", царську Росію і визволити Наддніпрянську Україну з багатовікового царського гніту".
Правда ж, Ви помітили певну зміну у риториці? Напишіть у коментарях про це Відкрити / Коментувати

2021-06-25 09:00:10 #сорокстатей
Питання 3. Наш край на початку ХХ ст. Заснування товариств "Сокіл", "Січ" (автор - Петро Арсенич, заслужений працівник культури України, краєзнавець)
Цю статтю буде розділено на кілька окремих дописів. Спершу, трохи статистики
"До 1918 року Прикарпаття входило до складу Австро-Угорщини, якою правив цісар Франц Йосип, а Галицьким краєм - його намісники поляк Андрій Потоцький, а з 1908 р. Михайло Бобжинський,... Тоді наш край був поділений на 12 повітів... В 1914 р. із 300 високопоставлених урядовців лише 25 було українців. ..."
Про економіку: "...лише 1% населення було зайнято в промисловості і 0.2% у торгівлі. ...Нафтові промисли діяли у Слободі Рунгурській, Биткові. Озокерит добували у Дзвинячі, де в 1910 р. працювало 326 робітників. Вугільна промисловість була представлена шахтами у Джурові, Мишині та Новоселиці. У Калуші на видобутку і переробці калійних солей працювало в 1911 р. 450 робітників. На солеварнях у Болехові, Долині, Делятині, Ланчині, Косові було зайнято 700 робітників. ...В 1906 р. на Прикарпатті було 4 парові млини, 63 гуральні, 15 цегельних заводів.
Всього в 1910 р. на території сучасної Івано-Франківської області нараховувалося 499 промислових підприємств, на яких працювало 11 205 робітників...Серед міських робітників 18% складали українці, 24% євреї, а решту поляки... На початку ХХ ст. 42.7 % селянських господарств мали лише до 2 га. землі, 44% усієї земельної площі було в руках поміщиків.
...в 1904-1905 навчальному році на території області було лише 4 середні, 5 семирчних і 590 початкових шкіл, в яких працювало 1420 вчителів. В 112 населених пунктах зовсім не було шкіл. На початку ХХ ст. 80% жителів Прикарпаття були неписьменними"
1905 рік став направду переломним в історії Станиславова, адже тоді, після довгої боротьби, вдалося домогтися відкриття у місті Державної гімназії з українською мовою викладання. Досягти такого результату і подолати опір поляків та ігнорування австрійської влади наші депутати у рейхстазі змогли лише організувавши цікавий флешмоб - всі вони склали мандати. Оце справді боротьба за національні права, чи не так?
І трохи про медицину: "В 1905 році на території сучасної області було лише три державних лікарні у містах (Станіслав, Коломия, Снятин) і 9 приватних (Рогатин, Городенка, Болехів та ін.). В 1903 р. в Богородчанському повіті працювало (очевидно автор підрозуміває під цим приватну практику - В. Половський) 5 лікарів, в Долинському - 11, Калуському - 5, Снятинському - 8." Відкрити / Коментувати

2021-06-24 09:35:36 #сорокстатей
Питання 2. Народна революція 1905-1907 рр.на Україні. Піднесення Українського національного руху (автор - Ярослав Кісь, к.і.н., доцент ІФІНГ)
Ось як були висловлені ці надії в листі до української молоді "Схід Європи, а в тім комплексі також наша Україна, переживає тепер весняну добу, коли тріскає крига абсолютизму та деспотизму, коли народнії сили серед страшних катастроф шукають собі нових доріг, нових форм діяльності..." Тодішній прем'єр-міністр С. Вітте так характеризував загальний настрій на початку жовтня 1905 року: "Без перебільшення уся Росія була схвильована і мала спільний лозунг: "Так далі жити не можна!" Усі об'єдналися у ненависті до існуючого режиму"
Далі у тексті статті розповідається про повстання на флоті та в армії, страйки і бунти робітників, селянські погроми маєтків ( у т.ч. цікаво було прочитати про знищення цукрового заводу і грабунок маєтку Терещенка на Чернігівщині). Під "цікаво", я маю на увазі, що тепер у мене особисто остаточно склалася картинка причин відсутності представників цього меценатського роду, наприклад, у структурах української держави в 1917 р. Таке собі мікровідкриття
У всьому іншому фактаж не особливо відрізняється від того, що зараз пишуть у підручниках чи говорять на історичних блогах, тому подивимося, що ж там із висновками: "Народна революція 1905-1907 р.р. не принесла успіху, проте вона вперше похитнула самодержавство в Росії, привела в рух пригноблені народи, дала надію на соціальне та національне визволення. Її поразка пов'язана з недостатньою організованістю народних мас (але ж три тисячі селян добряче організувалися на грабунок Терещенка - Половський В.), слабкістю політичних партій в Росії й Україні...Не маловажну роль зіграло і роз'єднаність революційних сил. ...Вимоги автономії України **раптово** були проігноровані всіма революційними російськими позиціями. На допомогу цареві прийшли західноєвропейські держави, надавши йому велику грошову позику і цим врятували його від фінансового краху...."
Щодо допомоги - саме цей факт дозволив остаточно оформитись Антанті (1907 р.) і Російська імперія влізе в свою останню війну , відому нам зараз як Перша світова. Абсолютно непотрібну їй, але то окрема тема розмови. Дякую, що дочитали. Далі неодмінно буде Відкрити / Коментувати

2021-06-23 10:00:10 #сорокстатей
З цього моменту ми розпочинаємо передрук статей анонсованого раніше збірника 1992 року "Україна в ХХ столітті (сорок статей на допомогу випускникам шкіл"). Важливо: тут і надалі ми будемо зберігати авторську стилістику, термінологію тощо. У разі потреби додаткових роз'яснень, викладення власних міркувань тощо, запрошуємо у коментарі. Тут і у фейсбуці можна буде знайти матеріали цієї добірки за гештегом (див. угорі). Отож:
Питання 1. Україна в умовах визрівання революційної кризи на початку ХХ ст. Український національний рух (автор - Ярослав Заборовський, професор кафедри історії, ІФДПІ)
...Для економічного розвитку України початок ХХ ст. були характерні 3 риси:
1) економічний застій у більшості сільських районів;
2) швидкі темпи індустріалізації, особливо на півдні України;
3) зростаюча концентрація неукраїнського населення в містах.
...Деякі великі підприємства, зокрема, "Арсенал" у Києві - були поспіль русифікованими".

"Тому українців, як правило, ототожнювали з селом, в той час як росіян і євреїв з містом, з промисловістю. Згодом це мало для історії України ХХ ст. дуже негативні наслідки, і все ж незважаючи на складні умови економічного і соціального розвитку на Україні розвивалися ті ж політичні течії, які були характерні і для інших народів Росії та Європи".
На двох сторінках перераховується увесь спектр тогочасного політикуму, описуються кінця ХІХ-початку ХХ ст., коли відбувалася політизація національного руху. Тому важливим є висновок: "Названі партії пропонували широкий діапазон способів вирішення національних, політичних і соціально-економічних проблем України. ...Негативно впливали на результативність їх пропаганди постійні міжпартійні чвари і сварки. Крім того ... майже всі партії притримувались лівих поглядів, тому та частина інтелігенції, яка була більш консервативною, в основному вступала в російські політичні консервативні організації, оскільки своїх власних не було"
(далі буде) Відкрити / Коментувати

2021-06-22 08:00:20 #сорокстатей
У Конституції СРСР (1977, але ми за нею, щоправда із правками, жили аж до 1996), Стаття 6 законодавчо закріплювала "керівну і спрямовуючу роль" Комуністичної партії Радянського Союзу. Проте це "розвинутий соціалізм" постарався з цією вишенькою на торті радянської "демократії", а до того були десятиліття репресій, реквізицій, терору, розкуркулення, Голодомори і війни, заохочування взаємних доносів і узагалі створення атмосфери страху. Все це не могло не залишити відбитку на свідомості громадян. "Бути радянським громадянином - це значить бути рабом" - писав Василь Стус у 1978, констатуючи існуючу на той момент ситуацію. Долати рабську свідомість починали і автори посібника, виданого на зорі нашої незалежності, в допомогу випускникам. Ось що зазначено у передмові: "Під час іспиту Вам дозволяється висловлювати власну аргументовану думку, яка може не співпадати з думкою вчителя, членів комісії, з позицією авторів навчальних посібників та пропонованих матеріалів. Творчих успіхів Вам у цій справі!". Чесно, це найкрутіша рекомендація до навчальних матеріалів, яку мені коли-небудь доводилось читати. Варто цю фразу виписати на білих стінах закладів освіти і повсякчас на неї дивитися й учителям, й учням, й адміністраціям. Це має стати аксіомою сучасної української історичної освіти. Згодні? Відкрити / Коментувати

2021-06-21 12:39:23 КліоКамера pinned «#сорокстатей У 1992 році авторський колектив викладачів історії Івано-Франківська створив газетний додаток "Україна в ХХ столітті (сорок статей на допомогу випускникам шкіл)". Цитуємо: "У цьому навчальному році Міністерство освіти включило до переліку обов'язкових…» Відкрити / Коментувати

2021-06-21 12:38:35 #сорокстатей
У 1992 році авторський колектив викладачів історії Івано-Франківська створив газетний додаток "Україна в ХХ столітті (сорок статей на допомогу випускникам шкіл)". Цитуємо: "У цьому навчальному році Міністерство освіти включило до переліку обов'язкових у ХІ класі денних та ХІІ вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх шкіл екзамен з історії України. І не випадково, адже 24 серпня 1991 року проголошено незалежність нашої держави". Примітка автора: так-так, в Радянському Союзі не існувало окремого курсу історії України і вона вивчалася у контексті загальносоюзному. "Історія українського народу сягає у глибоку давнину і всі ми повинні знати, хто перед нами трудився на нашій землі, хто захищав її від ворогів, хто боровся за волю і незалежність, хто розвивав науку і культуру від найдавніших часів до наших днів" - написано у передмові до видання. Запитання до вас, читачі каналу, чи було би вам цікаво прочитати про те, як на зорі нашої незалежності, ювілей якої ми святкуємо цьогоріч, вирішувалися проблеми нашої освіти, якими були підходи до навчання і як оцінювалися три десятки років тому події нашої минувшини? Відкрити / Коментувати

2021-06-20 11:15:36 ​​Помітили, як нас то вічний холод "дістав", то шалена пекельна спека, то весни нема, то літо не таке? А знаєте, як усе це називається? Правильно: глобальні зміни клімату, які за своїми темпами значно вищі, ніж все, із чим стикалося людство за свою порівняно недовгу історію. Ось і чергова інфографіка до теми: Відкрити / Коментувати

2021-06-19 15:56:28 https://www.instagram.com/p/CQQo5sZNH5l/?utm_medium=copy_link Відкрити / Коментувати