Боудіка. Кінець історії. Якщо ти граєш за правилами свого во | Княжа Шахівниця

Боудіка. Кінець історії.

Якщо ти граєш за правилами свого ворога, будь впевнена - ти програєш, - саме такі слова хотілося б сказати Королеві перед останньою битвою, яка обірвала її життя.

Проте час не відає жалю та не вміє пробачати помилки. Відтак, битва відбулась у місці, яке обрав римський полководець Паулін, та за правилами римської військової машини.

Я не стану обтяжувати Вас деталями битви, тим паче, що ми не маємо достовірних джерел про її хід, окрім красномовних описів «величі» римської зброї від Тацита та Діона Касія. Я тільки спробую вказати на помилки видатної войовниці, які варто запам’ятати нам.

Головна помилка, з якої беруть початок всі інші - се відчуття абсолютної переваги. В певному сенсі, важко його не відчувати, коли твоя армія в рази більша за ворожу, а за твоєю спиною народ, повний жаги відомщення. Та перемоги сліплять очі, і не виключено, що Боудіка в той момент «втратила свій зір».

Натомість Паулін, найвірогідніше, сумлінно виконав своє домашнє завдання. Зокрема, він зрозумів, що перевага бритів у «партизанській війні» абсолютна, бо саме такими методами вони знищили ІХ легіон. Себто сильна сторона Боудіки се не давати відкритий бій легіонам, а просто підпалити їм землю під ногами. Саме таким чином германці півсторіччя тому витіснили римлян за Рейн. Паулінові не кортіло повторити долю іншого римського полководця, Вара, тому він сконцентрувався на пошуку «ахілесової п’яти». Як виявиться далі, він обрав правильну ціль - непідготовану армію Королеви. Це означало, що римлянину треба було лише виманити Боудіку на відкритий бій, аби скористатися своєю єдиною перевагою.

Ворога треба знати в обличчя, - ця стара мудрість завжди актуальна і не важливо, граєте Ви на великій чи малій шахівниці. Ворог може бути мерзенним, ненависним та нестерпним для Вас, але Ви повинні знати про нього усе.

Боудіка, скоріш за все, очолила бритів у битві проти ІХ легіону, отримавши неправильне уявлення про силу римської зброї. Наслідком стало те, що вона не могла конвертувати свої знання «партизанської війни» у битву на відкритому полі. Се значить, що коли змінюються умови, то разом з ними повинна змінюватись і стратегія.

Попри поразку, велична королева Боудіка назавжди залишиться в нашій пам’яті. Вона увійшла в історію безліччю образів: войовниці, незламної дівочої волі та, звісно, люблячої матері, гнів якої коштував Риму непомірної ціни.