Всім привіт, студенти та студентки істфаку КНУ! Ця публікація | Наукове товариство студентів

Всім привіт, студенти та студентки істфаку КНУ! Ця публікація стане початком нашої щотижневої рубрики «Мова предків наших». В цій рубриці ми разом познайомимося з незвичними літерами, стилями письма, каліграфією, вимовою в старослов‘янських мовах і т.д.

Сьогоднішній пост почнеться з однієї з найстарших літер кирилиці — ѫ (великий юс). Свій вигляд ця літера майже повністю перейняла з глаголиці (перше фото), що досить типово для специфічних слов‘янських літер. На письмі вона позначала звук «он» з носовою вимовою (як в польській мові), але такий розклад проіснував досить недовго — вже під час 11-12 століття ѫ позначала на письмі лише звук «у», і тільки болгарська мова зберегла багато відзвуків від «он» до «еан».

В українській мові до 15 століття ця літера повністю вийшла з використання, залишившись лише в стилізованих церковних текстах, але її життя на цьому не закінчилося - болгарська мова дала їй другий шанс в кінці 19 ст. У той час розробляли єдиний болгарський правопис, тому ѫ вирішили використати, щоб об‘єднати на письмі всі діалекти з різними відзвуками (приклад використання на третьому фото, слово «дѫбъ»).

Дожила ця незвичайна літера до 1945 року, коли новий радянський уряд де-юре скасував її використання, але до цього часу вона вже повністю втратила свою звукову складову, об’єднавшись з «ъ», тому списки слів з цією літерою болгарські школярі просто зубрили.

Автор: Артем Мойсол

#Мова_предків_наших