Чи буде рубль підкріплений золотом? Що не так із золотим станд | Konkretyka

Чи буде рубль підкріплений золотом? Що не так із золотим стандартом.

Правду кажучи, золотий стандарт - це варварський пережиток.
Джон Мейнард Кейнс

Золотий стандарт неможливий, тому що не існує міфології та вірувань, необхідних для його ефективності.
Мілтон Фрідман

Я умисно використав цитати лівого Кейнса та правого Фрідмана, позиції яких в цьому питанні збігаються, що взагалі трапляється вкрай рідко. Одначе Bloomberg повідомляє, що в Росії розглядають ідею прив'язати рубль до золота (ЦБ потім спростував).

В цьому пості розглянемо, що не так із золотим стандартом, який, до слова, має популярність в ідеях правих шкіл (лібертаріанці). В цілому, прихильники ідеї золота як засобу платежу виходять з некоректного розуміння того, як працює фіатна система (кредитні гроші) - стаття на основі роботи Банку Англії.

Що таке золотий стандарт? Це грошова система, в якій товарні гроші є платіжним інструментом. Себто в обігу ходять золоті монети або банкноти, які можна обміняти в банку на золото.

Що ж не так із золотим стандартом (спрощена версія)? В умовах золотого стандарту економіку фактично підсаджували на потоки золота. Чим більше золота, тим більше банки можуть кредитувати свої фірми. Як наслідок, економіка зростає, але разом з тим зростає й інфляція. Класичним прикладом такого зростання є відкриття родовищ золота в Каліфорнії у середині ХІХ століття, що призвело до буму у США. Та пізніше потік золота зменшився й настав зворотній процес. Економіка почала зменшуватися, а ціни - падати (дефляція). Дефляція небезпечна тим, що ціни знижуються, а разом з ними втрачає обсяги й виробництво, що в результаті призводить до безробіття, падіння рівня життя тощо. Бен Бернанке у своїй відкритій лекції наводив приклад, коли у другій половині ХІХ століття потік золота зменшився, ціни впали, а у фермерів залишились борги, номіновані в золоті. Тобто виторг фермерів внаслідок падіння цін зменшився, а розмір боргів залишився докризовий, що призводило до дефолтів. Як наслідок, настала банківська криза, бо багато зайомщиків оголошували про банкрутство. Згодом економіка досягла дна, потік золота стабілізувався і цикл почався наново.

Ще одним фактором, звісно, ставала міжнародна торгівля. Золотом платили за імпорт та експорт і, як наслідок, коли в одній державі золота ставало «більше» і ціни відповідно зростали, її експорт ставав дорожчим (зростала оплата праці чи матеріали) і відповідно на нього знижувався попит. Позаяк в добу золотого стандарту сили центрального банку були обмежені, а курс був фіксований (наприклад, сьогодні ЦБ міг би послабити курс, щоб допомогти експортерам), то ніхто не міг підтримати експортерів.

Статистичні дані також не на боці золотого стандарту. Зокрема, коливання інфляції та дефляції в ту добу було як мінімум у два рази сильнішим, що ми бачимо на графіку (золото в період з 1880-1930, період фіату з 1972-...).

Ну і наостанок, у Бена Бернанке, голови ФРС, є відкрита лекція, де він пройшовся по цих проблемах ще детальніше. Сьогодні в академічній науці ніхто не говорить про золотий стандарт. Ба більше, лише фіатна система дозволяє економіці самій вирішувати, скільки кредитних ресурсів їй потрібно для функціонування. Центральний банк, своєю чергою, має всі важелі для згладжування шоків та криз, що ми і бачили у 2008 та 2020.

Чому ж тоді про золотий стандарт говорять? Радше за все, просто вирішили хайпанути на старій темі, яка в очах людей виглядатиме сильним кроком. Нобелівський лауреат Пол Кругман свого часу критикував республіканську партію США та деяких “експертів”, які топили за золотий стандарт.

Він пояснив це тим, що вигідно бути контрмейнстримщиком: «більшість людей, які відкидають мейнстримну економічну теорію, роблять це тому, що не розуміють її; і значне число цих людей не розуміють її, тому що їхня зарплата залежить від того, що вони її не розуміють».