«Світову інфляцію» спровокувала Росія? Регуляції та логістика. | Konkretyka
«Світову інфляцію» спровокувала Росія? Регуляції та логістика.
В цьому пості, виходячи з висновків блогів МВФ та економістів, спробуємо віднайти витоки сьогоденної інфляції.
Ще минулого року я не раз публікував пости про причини росту інфляції і, на жаль, через агресію фашистської Росії деякі виклики з того часу навіть посилилися, про що вже згадує МВФ:
Війна в Україні прискорить інфляцію, яка залишиться високою довше, ніж прогнозувалося раніше, через вищі ціни на сировину та ширший ціновий тиск.
Корені теперішньої інфляції - немонетарні, тобто ціни ростуть не через “друк грошей у США”, а через низку ринкових факторів: зростання цін на енергію, логістичні проблеми, зростання цін на продукти харчування, дефіцит напівпровідників, ковідні наслідки (відкладений попит на послуги: туризм тощо) та інше.
Себто, коли ростуть ціни на нафту та газ, у виробників зростають витрати на перевезення товарів чи банально на енергію для виробничих потужностей. Як наслідок, ці додаткові витрати змушують виробника закладати їх у ціну товару, який потім потрапляє на полиці магазинів чи продається іншій компанії в промисловому ланцюзі.
Росія є великою сировинною базою в галузі енергетики (газ, нафта, вугілля), металів (титан, алюміній, мідь тощо) та зернових. Через те, що Захід усвідомив необхідність зупинити фашистський режим, державі-агресору обмежили доступ до ринків збуту сировини (крім зерна), а це значно зменшило пропозицію. Як наслідок, ціни зростають, бо інші виробники не встигають заповнити прогалину в пропозиції. Зростання цін на метали, зерно, енергію здорожчує кінцеву продукцію: авто, їжа, електроніка, паливо тощо.
Логістика. У своєму блозі на Project Syndicate економіст Джеффрі Френкель (радник Клінтона) звертає увагу на те, що урядам варто подумати про проблеми пропозиції, себто виробників. Зокрема, він зазначає, що логістику в США можна було б покращити, скасувавши деякі протекціоніські закони - наприклад, закон Джонсона. Він зобов'язує, щоб перевезення між американськими портами здійснювали лише американські логістичні компанії та на додачу накладає обтяжливі вимоги до складу екіпажів суден, тобто не дає залучати іноземних перевізників. Те саме стосується і перевезень дорогами: зокрема дефіцит шасі для вантажівок частково спровокований нормативним вимогами, які зобов'язують купувати лише американське. Ключовий посил Френкеля полягає в тому, що зменшення митних бар'єрів у світовій економіці зробило б її більш гнучкою до інфляційних викликів.
Це не означає, що протекціонізм (чи промислова політика) це погано - навпаки, економічні дива (Корея, Тайвань та ін.) були зведені на його основі. Одначе застосування таких складних інструментів повинно мати тимчасовий характер з чіткою метою наздоганяючого розвитку. Себто країни економічного дива певний час були закриті, але їхні фірми планомірно готувалися до виходу на глобальні ринки і, коли час настав (за 10-20 років), бар'єри були зняті. Простими словами, протекціонізм може бути ефективним лише в середньостроці, натомість закон Джонсона був ухвалений у 20-х роках ХХ століття і в сьогоденних умовах радше шкодить, ніж допомагає американській економіці.
Коли інфляція сягне норми? Позаяк шоки продовжуються і викликів не стає менше, це спрогнозувати важко. На додачу, шок пропозиції, а саме вклад виробників у зростання інфляції з описаних вище причин є найбільшим і вплинути на нього монетарними методами неможливо, про що заявив голова ФРС. Тобто очікувати, що на фактори, непідвладні ФРС чи ЄЦБ, вдасться вплинути збільшенням облікової ставки без важких наслідків (ціна кредиту з часовим лагом зросте) не варто. Тому політика підвищення ставок вгамує інфляцію, але ціною цього буде попит, себто сповільнення світової економіки.
Втім, інфляційні свопи (біржовий інструмент, яким можна вимірювати очікування ринку щодо інфляції) показують, що у 2023 році ринки очікують на її зниження. Звісно, це не є гарантією, бо в умовах глобальної нестабільності все швидко змінюється, проте ці очікування корелюють із прогнозами світових ЦБ. Тому інфляція знизиться, але ціною буде економічне зростання.
