До чого призводить підвищення облікової ставки ЦБ? Після вих | Konkretyka

До чого призводить підвищення облікової ставки ЦБ?

Після виходу попереднього посту у деяких читачів виникло запитання, на що впливає облікова ставка ЦБ і чому її збільшення може сповільнити економіку. Відповіді будемо з Вами шукати в сучасному підручнику з макроекономіки Principles of Economics, пулікаціях НБУ та Банку Англії.
Замітка: Я не зачіпаю тему міжбанківського ринку, на який облікова ставка впливає швидше та взагалі першочергово - поговоримо лише про наслідки зміни облікової ставки для реальної економіки.

Спрощена відповідь: Зростання облікової ставки ЦБ (ФРС, ЄЦБ чи НБУ) збільшує ставку/«вартісь» кредиту в економіці. Відповідно, чим вища вартість кредиту, тим менше економічні агенти, а саме фірми та люди інвестують у нові проекти та споживають товарів/послуг - натомість зростають стимули більше заощаджувати (ставки по облігаціям чи депозитам зростають) або відкладати проєкти до часів, коли кредити будуть доступніші. Як наслідок, в економіці зменшується сукупний попит, а отже й пропозиція, що призводить до сповільнення економічного зростання чи навіть рецесії (але бувають винятки).
Навіщо ЦБ підвищують облікову ставку? Щоб боротися з інфляцією (цінова стабільність - ключовий мандат ЦБ) - таким чином вони пригальмовують попит на товари та послуги в економіці та, як наслідок, стимули для зростання цін (простіше кажучи, попит падає, а з ним й стимули підвищувати ціни).

Краще це описав НБУ у своєму інформаційному розділі: При зростанні ставок за кредитами бізнес менше інвестує як через збільшення очікуваних виплат за кредитом, так і через очікуване зменшення попиту на свою продукцію з боку споживачів, які скоротили споживання. Відповідно, підвищення ставок призводить до зниження споживчих та інвестиційних витрат і зростання заощаджень. Скорочення сукупного попиту на товари та послуги стримує ріст цін, і навпаки – стимулювання попиту призводить до підвищення інфляції.
Примітка: Стимулювання попиту не завжди призводить до інфляції, як показує емпіріка доковідна по Заходу чи Японії.

Щодо того, як впливає облікова ставка на вартість кредитів та інші ставки в економіці - на сайті Банку Англії знайдете цікавий інтерактивний графік. Також в ЦБ зазначають, що облікова ставка важлива для усіх, бо впливає на вартість тої ж іпотеки тощо (не забуваємо про фактори позичальника, а саме - про його «надійність» для банку).

Фіксуємо: Внаслідок зростання ставки за певний час зростає вартість запозичення. Це своєю чергою підвищує ставки за депозитами в банках, далі зростає ставка по фінансовим інструментам на кшталт облігацій. Зокрема, нові випуски облігацій компанії проводять з більшою дохідністю, що є привабливим для банків та фізичних осіб. Таким чином в економіці виникає більше стимулів заощаджувати, аніж споживати.

З позитивних моментів - підвищення ставки може стимулювати притік капіталу. Зокрема, вищі у порівнянні зі світовими ставки та стабільний курс в Україні свого часу виступили драйвером притоку вітчизняних та іноземних інвесторів в наші державні облігації. Сьогодні вищі ставки США роблять доларові активи привабливішими на фоні європейських.

Висновок візьмемо з пояснення ефекту ставок з Principles of Economic (с. 502): «Коли відсоткова ставка зростає, брати кредити стає дорожче, і, ймовірно, буде реалізовано менше проєктів; підвищення процентної ставки за інших рівних умов (прим.: ceteris paribus) радше за все знизить рівень запланованих інвестиційних витрат. Коли відсоткова ставка падає, брати кредити стає менш витратно, і, ймовірно, більше інвестиційних проєктів буде втілено; зниження відсоткової ставки за інших рівних умов найімовірніше підвищить рівень запланованих інвестиційних витрат». А коли зростають інвестиції за інших рівних умов, то ми маємо вищі темпи економічного зростання. Звісно, бувають винятки, але це вже зовсім інша історія.