ІТ-індустрія - остання надія економіки України? Індустрія, зве | Konkretyka
ІТ-індустрія - остання надія економіки України? Індустрія, зведена підприємцями.
ІТ в Україні як мінімум до початку війни становила одну з найбільш динамічно зростаючих індустрій економіки. Зокрема, у 2021 році експорт послуг зріс з 5 млрд дол. до 6.8 млрд, або на 36%. Кількість спеціалістів виросла з 244 тис. до 285 тис. Втім, ці цифри виглядають куди більш приголомшливо, якщо згадати, що у 2016 році експорт індустрії сягав 1.9 млрд.
За даними порталу DOU медіанна зарплата складає 2600 дол. (тобто 50% робітників отримує більше цієї суми, а 50% - менше). При цьому на І квартиль припадає 2000 дол. (75% отримує більше цієї суми). Своєю чергою так звані “джуни” (початкові спеціалісти) можуть отримувати ЗП на рівні або більше середньої ЗП в Україні станом на 2021 рік (приблизно 17к).
При цьому за перші 3 місяці 2022 року індустрія зросла на 28%. Звісно, поки важко сказати, чи збережуться такі темпи до кінця року, але це радше залежить від політики уряду (мобілізація і тп.), ніж від самих компаній.
З усім тим, ці дані нам говорять про те, що індустрія високо оплачує свою робочу силу та динамічно розвивається. Проте її критикують за пільговий податковий режим та нібито вона не створює продукт, а лише аутсорсить іноземні. Щоправда, подібна претензія може бути застосована до будь-якої індустрії, яка постачає ту ж сировину тощо.
На додачу, створення повноцінного продукту потребує великої кількості факторів. Тут можна згадати, що навіть шалені стимули країн економічного дива (Кореї, Сінгапуру, Японії), які десятиліттями вливали у свою електроніку величезні ресурси, отримали відчутний результат лише за десятиліття. Той самий Тайвань та історія засновника TSMC (найбільший виробник мікропроцесорів у світі) показує нам довгий період становлення нових індустрій.
Капітал. Ще однією цікавинкою індустрії є «чистота» капіталу українських ІТ-компаній. Наприклад, одна з найбільших компаній індустрії Softserve була заснована двома студентами з Львівської політехніки. Інші компанії мають схоже походження. ІТ-індустрія, напевно, єдина, позбавлена впливу капіталу “братків” з 90-х чи олігархату. Фактично, історія ІТ в Україні відображає романтичність образів Айн Ренд, бо саме ця індустрія була заснована підприємцями.
Чи має ІТ завеликі стимули? Якщо ми цікавимося резидентством клієнтів ІТ-індустрії, то ми побачимо, що вони іноземні. Тому, ключовим фактором розвитку став саме зовнішній попит. Своєю чергою стимули: низькі податки та відсутність регулювання трудових відносин стали другорядними факторами, які зробили внесок у темпи розвитку ІТ. Втім, зовнішній попит та відносно високий людський капітал стали основою успіху компаній (зіграв спадок УРСР у точних науках).
ДіяCity. “Невизначеність” завжди провокує шоки, себто, коли правила гри можуть у будь-який момент змінитися, фірми навряд будуть впевнено планувати своє майбутнє. Тому визначеність цих правил в Дія.Сіті є позитивом, але з іншого боку подібні реформи повинні провадитися в кооперації з індустрією, аби мати повноцінний зворотній зв'язок.
Можна сказати, що пільгові податки та режим регулювання ставить ІТ у вигідніші позиції за інші індустрії в економіці. В якомусь сенсі так і є, але, якщо ми відкриємо кейси «азійських тигрів», які швидко модернізувалися, побачимо схожі історії. Для прикладу, Корея Пака фактично знищила сільське господарство заради технологічного прогресу. Тому стимули для ІТ на наступні 10 років є радше спробою держави максимально простимулювати найбільш перспективну індустрію економіки.
Примітка: Спеціальні економічні зони та податкові пільги - це окрема, доволі непроста тема.
Підсумок: ІТ - ледве не єдина індустрія, яка утримує висококваліфіковану робочу силу в Україні та ледве не єдина, тісно пов'язана з економікою XXI століття та здатна успішно конкурувати мізками на світовому ринку. На додачу, витрати працівників індустрії збільшують попит на нашому внутрішньому ринку, що неминуче позитивно впливає на доходи інших галузей економіки (послуги/будівництво). Тому урядові своєю чергою варто більше колабувати з індустрією, особливо в питаннях освіти.
