Британська імперія була зведена грабунками? Опіумні війни. М | Konkretyka
Британська імперія була зведена грабунками? Опіумні війни.
Минулого разу я описав кейс Іспанії, з якого ми зрозуміли, що її статус розвиненої економіки ніяк не пов'язаний з грабунками індіанців в Америці.
В цьому пості поговоримо про опіумні війни, які також часто пов’язують з успіхом Заходу.
Економіст Ха Джун Чанг у своїй книзі “Злі Самаритяни” навів опіумні війни як демонстрацію нерівності в міжнародній торгівлі з боку Британської імперії та її союзників. Справді практики імперіалізму в ХІХ столітті процвітали, але крім негативних ефектів були, як не дивно, й позитивні.
З усім тим, опіумні війни є вкрай ганебною сторінкою історії Заходу, а для Китаю вони стали початком “століття принижень”. Приводом для нападу Британії на Піднебесну був її торговий баланс. Себто Лондон більше імпортував з Китаю, ніж експортував до нього (відповідно мав відтік цінних металів - золота та срібла). Зокрема, головною статтею імпорту для британців був чай, який активно в ту добу підкорював “туманний Альбіон”.
Спочатку англійці розв’язали проблему шляхом нарощування експорту опіуму до Китаю (часто контрабандним шляхом), фактично підсадивши китайців на наркотики. Втім, політика закритості Китаю та ініціативи його уряду ледь не перекрили весь потік отрути.
Аби запобігти втраті вже свого профіциту, Британія у 1839 році атакувала Китай. За результатами війни імперія отримала легальне право продавати опіум в низці портів держави. Вже у 1856 році Британія вирішила подвоїти ставки й разом із Францією та США напала вдруге, в результаті чого отримала право продавати опіум вже по всій країні.
Якщо ми розглянемо графік, то побачимо, що експорт опіуму у ХІХ столітті зріс ледь не у 30 разів. Відтак, вже Британія мала значний торговий профіцит з Китаєм.
Ще одним результатом війн стали територіальні поступки, зокрема Росії, яка напряму участі в конфлікті не брала, але скористалася слабкістю Китаю, відійшов Далекий схід. Британія отримала Гонконг, а її союзники (Франція та США) право на продаж опіуму.
Невже от він, аргумент, що Британія та Захід зводили свою економічну велич на завоюваннях та грабунках інших територій? Абсурдно стверджувати, що від перемоги над Китаєм не було ніякого зиску, але одного лише потоку золота недостатньо для успішної економіки. Це нам доводять емпіричні роботи економістів (інституційна школа) Норта, Аджемоглу, Робінсона, Джонсона, Сколоффа та багатьох інших. В них на основі великої вибірки даних вони показували («Чому нації занепадають» та багато емпірічних статей), що якість інститутів в державі є першорядною основою для успіху, себто верховенство закону, вільна політична та економічна конкуренція тощо.
До того ж ми маємо кейси Іспанської імперії чи сучасних автократій, як-то Росія чи арабські країни, які так і не стали передовими державами, попри те, що мали безпрецедентні потоки легких грошей. Простими словами, немає якогось одного фактору чи банального розбою, яким займався іноді Захід, аби в наші часи звести розвинену економіку. Все, як завжди, складніше за прості ланцюжки.
NBER опублікував цікаве дослідження економістів, яке взагалі говорить, що разом із негативними наслідками опіумних війн існували й позитивні. Зокрема, економісти зазначають, що результатом втручання Заходу стала зміна ринків капіталу Китаю. В результаті цього, відбувся зсув економічної активності із внутрішніх до портових регіонів Китаю (зона де жили європейці). До слова, саме вони зараз є локомотивами китайської економіки та експорту. Також, саме з цих регіонів в добу після опіумних війн почалась активна індустріалізація та залучення більш ефективних західних технологій та практик.
Висновок. Опіумні війни дійсно стали злочином Заходу. Втім, вони не могли стати запорукою його успіху - ба більше, Китай, який зазнав страшних негативних наслідків через ці війни, отримав й позитивні. Саме через прибережні території, які розвивалися після опіумних війн, сучасна Піднебесна виходить на світовий ринок - і це я ще не згадую Гонконг, який Британія прокачала та повернула у 1997 році.
