Як впливає притік мігрантів на ринок праці? Емпіричні докази. | Konkretyka
Як впливає притік мігрантів на ринок праці? Емпіричні докази. Естер Дюфло. Абхіджит Банерджі. Частина І.
Нобелівська лауреатка з економіки Естер Дюфло та її колега (чоловік) випустили цікаву книгу - «Good Economics for Hard Times: Better Answers to Our Biggest Problems» (вже є в перекладі від Наш Формат). В ній вони окремо розглядають найбільш поширені проблеми, які турбують громадян, економістів та політиків. Одна з них - це притік мігрантів та їхній вплив на ринок праці. Існує стала думка (і в певних випадках вона має емпіричні підтвердження), що притік мігрантів знижує зарплати та стандарти праці для малокваліфікованих робітників, бо мігранти готові працювати умовно за «шмат хліба».
Однак, перш ніж почати, хочу звернути увагу на позицію авторів у питаннях ідеологізованості: до слова, вони слідують підходу мейнстримної економічної думки, яка також відкидає ідеологію та слідує емпіриці:
Безперечно, у цій книзі ми зробимо багато помилок. Такі помилки стосуються не тільки темпів зростання, передбачення яких здебільшого представляє безнадійну справу, а й відповідей на дещо вужчі питання, наприклад: чи допоможуть вуглеводні податки розв’язати проблему зміни клімату, як підвищення прибуткового податку позначиться на оплаті директорів або як універсальний базовий дохід впливатиме на структуру зайнятості. Але помиляються не лише економісти. Помилки роблять усі. Небезпеку становить не прорахування у власних силах, а надмірна відданість своїй точці зору, що призводить до нехтування безперечними фактами. Щоб досягти прогресу, ми повинні постійно повертатися до фактів, визнавати свої помилки та рухатися далі.
Саме таким підходом керується МВФ, Світовий банк та найбільші світові ЦБ (ФРС, ЄЦБ, Банк Японії). Саме тому при розгляді тих чи інших проблем економіки варто звертати увагу, а що ж про них каже мейнстрим.
Міграція та Емпіричні докази. Дюфло та колега посилаються на професора Прінстонського університету Девіда Кардо, який досліджував вплив «Маріельського випадку» на ринок праці в Маямі. Нагадаю, тоді диктатор Куби Кастро дозволив усім охочим покинути «острів свободи». Відповідно, у 1980 році до Маямі та сусідніх міст на човнах одномоментно мігрувало 125 тис. кубинців. В самому Маямі робоча сила зросла на 7%, але за результатами дослідження Кардо мігранти ніяким чином негативно не вплинули на заробітні плати чи зайнятість для місцевих жителів.
Економісти зазначають, що результати Кардо зазнають критики, але є й інші схожі висновки. Зокрема, вплив мігрантів з СРСР на Ізраїль - зазначу, що тоді кількість нових ізраїльтян сягала аж 12% населення (Велика Алія). На додачу, існує дослідження і стосовно США, зокрема, доби великої міграції 1910-1930 років. Всі ці дослідження не просто авторитетні, але й мають один спільний висновок - міграція не вплинула негативно на місцевий ринок праці. Звісно, у США не все було ідеально - наприклад, через культурні відмінності мігрантів та американців виникло політичне протистояння та набули нечуваного розмаху антиміграційні заборони, які поклали край масовій міграції. В Ізраїлі також було не все так просто, втім, в усіх випадках економічний ефект був радше позитивним.
Залучаємо мігрантів до України? На жаль, не все так просто - культурна інтеграція є ключовим аспектом, інакше те, що виглядає привабливим, може обернутися поганими наслідками (без інтеграції мігрантів зростає соціальна напруга в суспільстві). Ми вже маємо наслідки невирішеного «національного питання». Тому знання української мови, культури та історії повинно бути основою для будь-яких мігрантів тощо. А загалом, на мій погляд, необхідно думати про демографію українських громадян та стимулів для неї. Також варто пам’ятати, що приклади Ізраїлю та США (1910-1930) здебільшого говорять про мігрантів з відносно високим людським капіталом, які прибули до розвинених країн.
З усім тим, продовжимо в наступних постах розбирати працю Дюфло та колеги. А саме - чому класична теорія попиту та пропозиції у випадку з мігрантами не спрацювала та за яких умов мігранти негативно впливають на ринок праці та економіку вцілому.
