Помер М.С. Горбачов. Чи варто його пам’ятати? Минулого року | Konkretyka
Помер М.С. Горбачов. Чи варто його пам’ятати?
Минулого року я написав статтю про «Перебудову» в СРСР, де висвітлював роль «президента»* Горбачова. Вона вийшла комплементарною, що на мій погляд є помилкою. Проте в статті є цікаві факти про реформи другої половини 80-х років та ролі «президента».
*Чому лапки? Горбачов був обраний на з’їзді Народних депутатів СРСР. Самі ж депутати обрались значною мірою користуючись адміністративним ресурсом КПРС. Тому їх не можна назвати легітимними з точки зору демократичної традиції.
М. С. Горбачов — добро чи зло для України?
Будь-який російський політик, навіть з українським походженням є ворогом для нас. Щобільше, російський народ ніколи не був і не буде братнім чи дружним, бо це народ є носієм екстрактивних традицій (недемократичних) і всю свою історію він намагався зросійщити/знищити народи Східної Європи.
На додачу, якщо ми згадаємо історію, то побачимо, що всі спроби трансформувати росіян провалювались, починаючи від декабристів й закінчуючи самим Горбачовим. Що сказати, якщо «хороший руский» Єльцин створив суперпрезидентську Конституцію, яка заклала основи для режиму Путіна. А той самий Горбачов, який хоч і зробив багато кроків у напрямку інклюзивних інститутів в СРСР, з усім тим використовував адміністративний ресурс на виборах. Простими словами, для нас росіяни та їхні діячі ніколи не несли нічого доброго. І це не спроба фарбувати все в один колір, це просто історичний факт. Ціллю росіян всю нашу історію було якщо не фізичне знищення українців то зросійщення чи то лінгвоцид — знищення мови, культури та свідомості.
Чи був СРСР приречений, може роль М.С. Горбачова завищена?
І так, і ні, бо КНДР теж приречена, як і КНР. Але тут ключовий момент — час. «Президент» суттєво прискорив час краху «імперії зла». Нагадаю, що саме його маневр створив умови, коли в Політбюро СРСР засідали прихильники «Перебудови». Саме він прибрав більшість радянських мастодонтів (А. А. Громико), які могли підхопити «імперію зла», і повести по шляху ближчому до КНДР чи КНР. Себто, падіння режиму можна було відстрочити й невідомо наскільки. На додачу, ринкові реформи Горбачова запустили корупційні процеси у «червоних директорів» (директори великих підприємств), які захотіли стати власниками соціалістичного майна, а значить форсували децентралізацію СРСР.
РЕФОРМИ ГОРБАЧОВА НЕСВІДОМО ЗНИЩИЛИ СРСР.
Зараз є багато цитат від західних політиків про велич «президента». Однак, він нагодував отрутою (демократичні інститути) «імперію зла» не тому, що хотів звільнити поневолені народи, а навпаки думав, що цим зможе зміцнити СРСР. Він був прогресивним політиком совка, а не України чи Заходу. До того, якби не національна свідомість в Україні, яка значною мірою збереглась завдяки Галичині* ми могли не мати власної держави.
*Згадаймо «Революцію на граніті», тоді Студентське Братство Львівщини (+кияни та активісти з УСС) та деякі свідомі активісти з інших куточків України формували наше громадянське суспільство й запит на незалежність.
В Україні немає місця для російського світу, бо він у будь-якій своїй формі є антиукраїнським. До того ж його токсичність й отрута все ще існує на нашій землі. Зокрема, у вигляді вшанування окупаційної Червоної Армії (9 травня), і на жаль мої предки, як і багатьох громадян, воювали у лавах «освободітєлєй». Та це не привід шанувати армію і здобутки окупантів на державному рівні. Книги, твори в шкільних програмах чи пам’ятники на честь проросійських діячів культури — для всього цього у нас теж немає місця. І найголовніше, для самої російської мови немає місця в наших містах, для переходу громадян необхідно створити якісні умови аби подолати наслідки лінгвоциду.
В кінці, я подякую М. С. Горбачову, що його несвідомі дії зруйнували одну з версій «імперії зла» і одночасно з цим забуду назавжди, бо російським діячам і образам не місце в Україні.
