Попит та пропозиція на ринку зброї. Досконала конкуренція? В | Konkretyka

Попит та пропозиція на ринку зброї. Досконала конкуренція?

В минулому пості я зачіпав тему ринку зброї в Україні та, зокрема, його надзвичайно високих цінників. Причина, чому зброя, яка коштує у США чи ЄС у два чи півтора раза дешевше, ніж у нас, полягає, як зазначають учасники ринку (наводив коментар ІБІС), у надлишковому регулюванні. Втім, знаходяться люди, які вважають, що вся проблема у попиті та пропозиції. Мовляв, попит зависокий, тому і ціни такі. Спробуємо тоді ознайомитися з попитом та пропозицією.

Я б ніколи не подумав, що люди, які підтримують всебічне втручання держави, так сильно вірять у ринкові механізми. Як виявилося, вони надто буквально сприймають механізм роботи попиту та пропозиції: себто попит великий - тому й ціна висока. Однак є одна велика проблема - вони сприймають стан ринку зброї в умовах досконалої конкуренції (perfect competition). Значення цього терміну ми можемо прочитати в мейнстримному підручнику з економіки Principles of Economics:

Досконала конкуренція - галузева структура, у якій існує безліч фірм, кожна з яких є малою в порівнянні із галуззю, що виробляють ідентичні продукти, і в якій жодна фірма не є достатньо великою, щоб мати контроль над цінами. В індустріях з досконалою конкуренцією нові фірми можуть вільно входити на ринок (…)

Я хотів би звернути Вашу увагу на останнє речення, в якому мова йде про вільний ринковий вхід нових фірм. Зброярний ринок в Україні вже не підпадає під цю ознаку, бо для входу на ринок необхідно отримати ліцензію, яку супроводжує маса проблемних та складних бюрократичних процедур. Тобто це, умовно кажучи, зовсім не схоже на продаж яблук на ринку, де поява пропозиції пов'язана з мобільністю онуків, які, зібравши яблука в бабиному саду, йдуть їх продавати. В нашому випадку вхід на ринок нового гравця надзвичайно складний і тому говорити, що високі ціни спровоковані стрімким попитом, коли в основі такого моделювання лежить досконала конкуренція, є помилковим. В нашому випадку проблема на стороні пропозиції, яка штучно обмежена.
Примітка: В перші тижні війни попит дійсно був неймовірний, але ціни з того часу у великих містах не змінилися. Натомість асортимент сьогодні виріс.

Не менш важливим є вже згаданий фактор мобільності. Зокрема, в тій самій Польщі набої, які у нас продають по 32+ грн, можна придбати приблизно за 22 грн. Якщо дуже поверхнево змоделювати умови досконалої конкуренції, то хтось з учасників ринку міг, наприклад, просто поїхати до Польщі, закупити партію та почати продавати ці набої за 25 грн. Інший учасник поїхав би вже до виробника й отримав би закупівельну ціну, тому продавав би їх вже по 23. Втім, нічого подібного ми не бачимо. При цьому нестачі зброї в тій самій Польщі, куди їздять люди, аби придбати собі зброю дешевше, немає - магазини стабільно мають широкий асортимент.

Проблема пропозиції. В одному з минулих постів я згадував публікацію економіста Джефрі Френкеля, який звертав увагу на проблеми ринку перевезень у США. Цей приклад цікавий тим, що в його основі лежать проблеми регулювання галузі з боку уряду. Економіст зазначає, що логістику США можна було б покращити, скасувавши деякі протекціоністські закони - наприклад, закон Джонсона, який зобов'язує, щоб перевезення між американськими портами здійснювали лише американські логістичні компанії та на додачу накладає обтяжливі вимоги до складу екіпажів суден, тобто не дає залучати іноземних перевізників. Те саме стосується і перевезень дорогами: зокрема, дефіцит шасі для вантажівок частково спровокований нормативними вимогами, які зобов'язують купувати лише американське. Ключовий посил Френкеля полягає в тому, що зменшення митних та протекціоністських бар'єрів у світовій економіці зробило б її більш гнучкою до інфляційних викликів.

Висновок. Сьогодні люди в добровольчих формуваннях озброюються, аби відточувати свої навички і тим самим економлять державі колосальні ресурси. Втім, замість того, щоб йти своїм громадянам на зустріч, проблему просто ігнорують.