Дені Родрік. Мейнстрім змінюється? “Left-wing” та “right-wing” | Konkretyka
Дені Родрік. Мейнстрім змінюється? “Left-wing” та “right-wing”.
У цьому пості хочу поділитися публікацією/роздумами гарвардського професора Дені Родріка, з приводу змін у мейнстрімі економічної науки, та згадати, що умовно там є право й ліво.
Зазначу, що основним методом дослідження в мейнстрімі є емпіричний метод, як у свій час і заповідав Мілтон Фрідман: «теоретична робота повинна поєднуватись з емпіричною». Себто, якщо економісти досліджують ту чи іншу проблему, вони збирають дані про неї або проводять експеремент, аналізують результати дослідження шукаючи ті чи інші «закономірності».
Проте, в мейнстрімі є свої “left-wing” та “right-wing”. З відомих імен: Дені Родрік, Пол Кругман та ін. З правої сторони: Грегорі Менк’ю та ін. Для прикладу правого крила, я згадував пост Джефрі Френкеля, в якому він аргументовано пропонував через дерегулювання вирішити частину логістичних проблем США.
Для більшого занурення у «протистояння» права та ліва можна згадати про нерівність, яка є широко обговорюваною темою останніх років. Тобто, праві економісти не будуть шукати ідеї вирішення проблем нерівності через підвищення податків (екстрім рівня) та більшого перерозподілу нац доходу через бюджетні трансферти. Ліві в той же час, як, наприклад, Пол Кругман, будуть підтримувати такі ідеї, апелюючи як до сучасних досліджень, так і до досвіду США у 50-70х роках. Менкью в той же час у своєму блозі буде згадувати інші актуальні дослідження, які розвінчують міф стосовно того, що США менше перерозподіляє нац доходу, ніж Європа. До слова, досить цікава робота опублікована в авторитетному American Economic Journal, яка має такі висновки: «Після врахування непрямих податків і трансферів, США перерозподіляють більшу частку національного доходу серед груп з низьким доходом, ніж будь-яка європейська країна».
Тобто, праві та ліві в мейнстрімі дискутують з приводу тих чи інших політик. Це, в свою чергу, не означає, що одна, навіть дуже якісна, публікація може запровадити свої рецепти у всьому світі. Для прикладу, є визнана робота лівого економіста Пікетті «Капітал у ХХІ столітті», яка висвітлила проблеми нерівності доходів в суспільствах. Однак, ідеї Пікетті щодо оподатковування не доходів, а капіталу, погано сприйняв мейнстрім. Бо й справа і зліва пам’ятають про «Критику Лукаса», яка прямо вказує, що просто «покрутивши» один параметр (податки), не можна вирішити проблему – хіба створити нову.
Як зміниться мейнстрім? На думку Родріка, «неолібералізм» поступово поступається «продуктивізму». Ключова відмінність від умовно діючої парадигми «неолібералізму» в тому, що нова «течія» менше спирається на ринкові механізми. Зокрема, свобода руху капіталу, більше ринкових свобод, оптимальні бюджетні витрати і т.п. Тут, до слова, дуже цікаво прослідковуються публікації МВФ, зокрема нещодавно вони в своєму блозі зазначили, що обмеження руху капіталу за певних умов може бути ефективним методом. Таким чином, ми бачимо, що пост Родріка не позбавлений сенсу, і в мейнстрімі справді з’являється перші дзвіночки змін.
Продуктивізм як концепція робить ставку не на глобалізацію, а на розвиток місцевих ринків, на створення кращих робочих місць та з підозрою споглядає на силу великих корпорацій. За думкою Родріка, саме ця концепція дає більше важелів як громадянському суспільству, так і державі. Тобто, перед нами парадигма, яка з одного боку віддалена від ліва та права, бо тут немає ні «чистих» концепцій соціальної держави, ні опори тільки на ринкові механізми.
Зазначу, що сам Родрік нещодавно публікував роботу з концепцією щодо стимулів для створення «хороших» робочих місць у секторі послуг, зокрема догляду за похилими людьми. Його пропозиції якраз й можна віднести до «продуктивізму», бо вона націлена на створення «якісних» робочих місць, стимулів для бізнесу та державної участі.
Проте ідея, що парадигма в мейнстрімі змінюється, хоч й цікава, бо справді такі тенденції прослідковуються. Проте, можливо ми просто спостерігаємо, як мейнстрім реагує на виклики часу, а не свідому зміну парадигми. Нагадаю, що після Кейнса прийшов Фрідман, Лукас, бо виклики змінились.
