Освіта та інновації. Роль викладацького складу. Викладацький | Konkretyka

Освіта та інновації. Роль викладацького складу.

Викладацький склад є основою будь-якої освітньої системи, і чим більш він якісний – тим вищий людський капітал система здатна звести.

Відбір викладацького складу в кращих ВНЗ проходить через рівень занурення кандидата в предмет, який він прагне викладати. Тобто – наскільки викладач близький до так званої «межі знань». Умовно, цю межу серед викладачів з економіки можна визначити на основі кількості публікацій та цитованості в кращих академічних журналах. Тобто, публікації кандидата в American economic review чи Journal of Political Economy можуть допомогти йому влаштуватись на роботу у хороший ВНЗ в США та ЄС. Ці журнали вважаються найкращими, бо роботи, які там публікуються, проходять відбір та ретельну перевірку наданих авторами даних. Також це свідчить про те, що викладач займається передовими дослідженнями і створює нові знання.

На важливість саме занурення викладача у дослідницьку роботу або у роботу на «межі знань» звертають увагу професори Біазі та Ма, які опублікували цікаве дослідження «The education-innovation gap». Воно вкотре показує, наскільки важлива якість викладацького складу, бо чим сучасніші програми вони пропонують студентам – тим кращі результати вони показують. До слова, про те, що освіта впливає на темпи економічного зростання та індивідуальні доходи населення, я писав ще минулого року, коли посилався на авторитетну роботу Еріка А. Ганушека. Себто, надання якісної освіти може приводити до прориву не лише через інновації, але й загалом через постачання якісної робочої сили на ринок праці.

Професори в своїй публікації, застосовуючи сучасні методи аналізу тексту до великої вибірки програм курсів (фіксуючи зміст курсів) та академічних публікацій (фіксуючи межі знань), побудували нову метрику – розрив між освітою та інноваціями. Розрив між освітою та інноваціями призначений для визначення відстані між змістом освітніх програм та межею знань. Зокрема, вони визначають розрив як відношення подібності між змістом курсу та знаннями з більш старих джерел (охоплених статтями, опублікованими кілька десятиліть тому) та між змістом курсу та новими, передовими знаннями (охопленими останніми статтями). Таким чином, умовно, за літературою, використаною для створення навчального курсу, автори дослідили освітні програми, оцінюючи – які з них знаходяться на «межі знань», а значить є більш якісними, і які знаходяться далеко від межі, відповідно менш якісні.

Важливість дослідницької роботи викладачами. У своїх висновках вони зазначили, що більшість викладачів вищих навчальних закладів розподіляють свій час та зусилля між викладанням та дослідницькою роботою, що відображає подвійну місію університетів зі створення та розповсюдження знань. Оскільки часу завжди не вистачає, ці завдання часто розглядаються як конкуруючі.

Також їхні результати підтверджують гіпотезу: розрив між освітою та інноваціями значно менший для курсів, які викладають викладачі, які більш активно проводять дослідження (тобто вони більше публікуються, частіше цитуються та отримують більше грантів). Натомість розрив вищий для викладачів, які не займаються дослідженнями на “межі знань”. Розрив також менший, коли власне дослідження викладача ближче до тем курсу.

Ці результати наголошують на тому, що правильний розподіл викладачів за курсами може наблизити зміст освіти до “межі знань”. Вони також дозволяють припустити, що інвестиції в дослідження факультету – як державні (державні гранти), так і створені кожним навчальним закладом – можуть принести додаткову віддачу у вигляді наданні студентам освіти, яку можна віднести до “межі знань”.

Висновок. Прочитавши публікацію професорів, я чомусь згадав освітні реформи Сінгапуру. Тоді Лі Куан Ю будував не просто школи чи університети, але зі своїм урядом створив окрему стратегію по викладацькому корпусу. Бо не може бути якісної освіти без професійних викладачів, у свою чергу їх не може бути без гідної оплати праці. Саме освітня стратегія України зіграє ключову роль у нашому майбутньому, визначивши місце, де саме на економічній мапі світу ми будемо…