Підприємець-новатор зникає? Підприємець ІТ індустрії. «Пізній» | Konkretyka
Підприємець-новатор зникає? Підприємець ІТ індустрії. «Пізній» Шумпетер.
В одному з минулих постів ми розглядали теорію «творчого руйнування» Шумпетера, яка зводить образ капіталізму як систему, яка переживає постійний еволюційний процес. Суть самого «руйнування» зводиться до того, що кожна нова хвиля інновацій руйнує старі порядки (старі технології/фірми) і зводить нові. Головною рушійною силою цього процесу, є підприємець-новатор про трансформацію якого й поговоримо в цьому пості.
В своїх більш пізніх роботах Шумпетер змінив фокус в «рушійних силах творчого руйнування», ввівши фактично замість підприємця-новатора - корпорацію. Зокрема, економісти, які досліджували теорію Шумпетера та її емпіричну перевірку зазначали: «відділи НДДКР та наймані менеджери замінюють функції підприємця-новатора. Розмір фірми і ринкова влада є основними рушійними силами, які призводять до концентрованих галузей, що характеризуються конкуренцією монополій. Тим не менш, прибутки завдяки інноваційній діяльності все ще можливі, хоча віддача від інновацій знижується через тягар фінансування НДДКР та забюрократизованості фірм».
Невже підприємець-новатор зникає? Можна зазначити, що економіка ускладнились, і для тих чи інших інновацій дійсно потрібно мати більші ресурси, ніж раніше. Тому, саме великі компаній мають достатньо ресурсів та стимулів для створення «складних» інновацій. Як наслідок, їх роль в цілому лише зростає. Сам Шумпетер в 40-х роках в своїй книзі “Капіталізм, соціалізм та демократія” песимістично дивився у далеке майбутнє капіталізму: «Підприємцям нічим буде зайнятися. Вони виявляться приблизно в такому самому становищі, як генерали в суспільстві, яке абсолютно впевнене, що світ утвердився раз і назавжди». Зазначу, ця робота варто окремого циклу публікацій, тому я не буду на ній зупинятись.
Чи справдились апокаліптичні нариси майбутнього? Сьогодні підприємці-новатори все ще рухають прогрес навіть в складних індустріях: «в певних секторах, таких як фармацевтична промисловість, саме дрібніші фірми просували інновації, які пізніше асимілювалися з розробкою нових продуктів великими фірмами (Hagedoorn et al., 2008). Крім того, Braunerhjelm and Svensson (2010) стверджують, що роль підприємців посилює роль винахідників. Отже, інновації, особливо в великих фірмах, більше не є лінійним процесом, властивим окремій (великій) фірмі, і підприємці займають певне місце в комерціалізації винаходів».
Вільям Баумоль наводив цілий список ключових інновацій в другій половині ХХ століття, де головну роль відіграли саме малі фірми. В контексті поглиняння всього «великим бізнесом» можна згадати Японію, про проблеми якої я писав раніше. Згідно даних від японського управління МСП сімейні компанії складають 99.7% всіх підприємств та 70% всієї робочої сили країни. Звісно є керуюча роль великих корпорацій, але підприємець лишається тою рушійною силою, яка рухає систему.
Більше того, корпорації намагаються розділити свої відділи інновацій на декілька конкуруючих команд за бюджет на розробки. Себто відтворюється ринкова конкуренція, яка в якомусь сенсі проявляє в їхніх лідерах свого роду підприємців-новаторів. Плюс, корпорації активно залучають малий та середній бізнес для купівлі в них ідей або глибокої кооперації.
“Епілог”. ІТ-підприємець в Україні, в силу структурних особливостей індустрії та запасу високого людського капіталу, створює унікальну екосистему для народження нових малих, а згодом і великих фірм. Правда поява “Дія.Сіті” та потенційного (в майбутньому) скасування ФОП 3-групи (які використовуються як малими фірмами, так і для схем) може погіршити умови в першу чергу для малих фірм. Але глобальність, мобільність та доступ до технологій в індустрії не дасть їй, як мінімум в найближчий час втрати умови для зведення власних атлантів за образами Айн Ренд.
Конкретика | Patreon | Блог
