Аджемоглу. Чому нації занепадають. Неоднозначні висновки? Кри | Konkretyka

Аджемоглу. Чому нації занепадають. Неоднозначні висновки?

Критика найвідомішої книги Аджемоглу та Робінсона більше стосується історичних прикладів та даних, ніж головного висновку, що інститути мають ключовий вплив на економічний розвиток. Хоча, роль інститутів в успіху Англії критикував економіст Грегорі Кларк, про що я писав раніше.

Що не так зі «Славною революцією»? З самою історичною подією все нормально, а от з її впливом на економіку, а точніше, інтерпретацією цього впливу, є нюанси. Нагадаю, її результатом стала зміна форми правління в Англії від абсолютної до конституційної монархії та заснування плюралістичних політичних інститутів. Ці події інтерпретують як такі, що внаслідок революції було залучено більш широкі маси людей, які були зацікавлені в стійких правилах, щодо захисту прав власності. Вони в свою чергу згідно інституційного підходу є ключовим інститутом для зведення успішної економіки..

Цю інтерпретацію підтримував нобелівський лауреат з економіки Дуглас Норт: «У статті, написаній мною спільно з Баррі Вайнгастом в 1989 році, стверджується, що фундаментальні зміни в англійському суспільстві, що відбулися в результаті «Славної революції», стали критично важливим фактором розвитку англійської економіки». Цю ж тезу дублюють і Аджемоглу та Робінсон у своїй книзі.

Проте, окрім критики Кларка, щодо ролі захисту прав власності і відповіді на неї з боку відомого історика економіки Роберта Алана, існують ще цікаві дані, а саме робота професорки Кембриджського університету Шейли Огілві та колеги. В своєму дуже масштабному дослідженні ролі інститутів в економічному зростанні професорка також згадувала цілу масу емпірічних робіт, які доводили, що захист прав власності в Англії існував ще в далекому 11 столітті. Однак, один з її висновків на мій погляд дуже цікавий: «Ми можемо остаточно виключити деякі дуже поширені гіпотези, які стверджують, що якийсь особливий єдиний інститут відіграє ключову причинну роль в економічному зростанні». Висновок корелює з мейнстрімом економічної думки, який зазначає, що немає одного універсального методу, як простимулювати економічне зростання і немає відповідно одного інституту, який зіграв вирішальну роль в історії успіху Англії. Себто, це комбінована інституційна система, в якій відіграє роль і культура і історія, на чому і зводяться інститути. Тому, теза про те, що все вирішила «Славна революція», є сильним спрощенням. До слова, сама робота професорки дуже цікава, і я повернусь до неї в наступних публікаціях.

Ще однією цікавим моментом у книзі Аджемоглу є популярний приклад КНДР та Республіки Корея. Зокрема, після поділу однієї країни на дві частини, вони розвивали різні типи інститутів: КНДР - екстрактивні інститути (обмеження прав широкої маси людей до економічної та політичної діяльності), а Республіка Корея - інклюзивні (протилежні екстрактивним); цим пояснюється різниця економічного розвитку. До самого пояснення й справді немає ніяких питань. Однак, з мого циклу статей про економічне диво Кореї, Ви пам'ятаєте, що режим Пака Чон Хі в Сеулі іноді мало чим відрізнявся від КНДР. Більше того, корупція до сих пір є проблемою Сеула, включно зі спробами еліт вигризати вигоди для своїх мега-корпорацій. Інші “азійські тигри” про які я також не раз писав мали і мають значні проблем з інклюзивними політичними інститутами. Відповідно, універсальної успішної комбінації політичних та економічних інститутів немає. Себто, якщо подивитись на Сінгапур, - там до сих пір є проблеми з політичними інститутами, при цьому економічні інклюзивні (як так?). На додачу, фундаменти цих економік закладені в далеко не інклюзивні періоди їхнього існування (в умовах диктатур).

На фоні цього виникає цікаве питання: що простимулювало перехід Республіки Корея до інклюзивності і як Сінгапуру вдається зберігати інклюзивні економічні інститути в умовах специфічних політичних? Відповідь є складною: доба трансформацій, вплив Заходу, дизайн їхніх систем, культурні особливості, а на всьому цьому й зведені їхні інститути.

Тому, у України не буде простого шляху до “першого світу”.

Конкретика | Patreon | Блог