Чому русифікація провалилась. Демографія. Погляд російського і | Konkretyka
Чому русифікація провалилась. Демографія. Погляд російського історика.
В продовження минулого посту, я додам ще кілька висновків з роботи одіозного, але цитованого професора Міллера. Його робота цікава тим, що в першу чергу показує московський погляд на причини провалу політики русифікації.
Демографічний фактор. Британський історик Д. Саундерс, на якого посилається Міллер писав:
Кількість українців зростала швидше, ніж інших народів Російської імперії. Навіть незважаючи на той факт, що Росія анексувала мільйони українців з Польщі під час розділів 1772, 1793 та 1795 років, українська частка всього населення імперії збільшилася більшою мірою у вісімнадцятому столітті, ніж частка будь-якої іншої етнічної групи. Темп зростання кількості українців залишалися високими у девʼятнадцятому та на початку двадцятого століть.(…) наприклад, загальне населення імперії зросло на 36,9% в період з 1897 по 1917 рік (з 125,6 мільйона до 172 мільйонів), в той же період кількість українців зросла на 38,6% (з 22,4 до 31, 0 мільйонів).
Міллер, посилаючись на Саундерса, зазначав, що тривалість життя в Україні була вище, ніж в Московії. Британський історик також підкреслював цікаву характеристику українців: «Примітною особливістю українських громад поза межами етнічних українських земель була їхня здатність зберегти свою українську ідентичність». Історик наводив цей висновок в контексті того, що села Сибіру чи Зеленого Клину зберігали свою ідентичність в силу згуртованого проживання. Відповідно, українці завдяки високій народжуваності збільшували свою чисельність та внутрішні звʼязки, тим самим не даючи себе розбавити московитам.
Примітка: В містах це не спрацювало, через що маємо російськомовний Київ, Харків, Дніпро, Одесу. Одна з причин - урбанізація, яка відбувалась під московським контролем та активне переселення в міста московитів. Відповідно, коли українці приїздили в міста, то потрапляли в умови, де вони не були більшістю, а система давала всі стимули переходити на московську мову.
«Ліберальна» імперія Габсбурґів. Міллер виділяє не тільки польський вплив, про який я писав в минулому пості, але й особливо австрійський. До слова, саме тому сьогодні в кавʼярнях Львова можна зустріти образи австрійського імператора, бо, як зазначає сам Міллер (спеціально наводжу московською): «более либеральный режим Габсбургов открывал исключенные (прим. ліквідовані) в России возможности образовательной и публикаторской деятельности на украинском языке. Во второй половине XIX в. Галицию не случайно называли украинским Пьемонтом». Цікавий факт, але саме Галичина відіграла не просто ключову роль у розвитку політичної української думки, про що пише Міллер, але й надовго стала головним центром опору Московії.
Міллер зі свого боку додає: Вже сама та обставина, що не вся територія проживання українського етносу перебувала у складі Російської імперії, створювала серйозні труднощі для політики русифікації українців. (…) Саме на Галичині перехід української політичної думки до ідеї незалежності стався на рубежі століть, тобто на два десятиліття раніше, ніж у російській частині України. Видана тут література українською різними способами переправлялася до Російської імперії. (…) Проте, безперечно, можна сказати, що Відень розробляв плани використання галицьких русинів у боротьбі з панславістською пропагандою Петербурга, і що в деяких випадках ці плани обговорювалися і координувалися з поляками.
Висновок. Звісно, я перерахував не всі фактори, які зазначив Міллер, але на мій погляд ці, показують цікаві причини часткового провалу русифікації. Також, зазначу, що українці з окупованих Московією земель, памʼятаючи козацьку державу та зберігаючи свій культурний код, відіграли велику роль у становленні держави. Хоч багато з них відкрили свої очі лише в добу визвольних змагань (Скоропадський та ін.). Тому, Міллер скоріш умисно занижує вплив українців, які жили в імперії. В той же час, не варто сприймати Австрію, як виключно добру бабусю, вона проводила більшу мудру, але імперську політику, з якою у українців просто співпадали інтереси.
Конкретика | Patreon | Блог
