Ціна на газ. Неадекватна критика. Передісторія: Уряд зафіксув | Konkretyka

Ціна на газ. Неадекватна критика.

Передісторія: Уряд зафіксував ціну на газ і тут почалося: «соціалізм», «знищення конкуренції», «монополія Нафтогазу», «енергоефективність» тощо.

Ринкова модель є безальтернативною для розвитку економіки, однак навіть мейнстримна економічна думка (домінантна на Заході), яка здебільшого заснована на неокласиках, підтримує втручання держави під час кризи. Я не буду перераховувати всі аспекти та постулати мейнстриму, але не поділяти ідею підтримки населення в такий час це, м'яко кажучи, дивно.
Це помітно резонує зі словами Джанет Йеллен (кандидатка на посаду міністра фінансів США), промова якої з’явилася у Financial Times, в якій вона пояснює розширення пакету допомоги Байдена на 1.9 трлн: «Я вважаю, що в довгостроковій перспективі переваги набагато перевищують витрати, особливо коли ми турбуємось про допомогу людям, які довгий час боролись з кризою».
Джерело: https://www.ft.com/content/72ca778e-4486-45fe-a990-74551dc95a8f
Стосовно промови Йеллен: Хоча в самій промові багато відверто лівих постулатів, які нагадують часи комунізму, сама допомога під час кризи є прямим наслідком низки фундаментальних досліджень, а не ліній ідеологій.

Я вже наводив приклад, коли під час кризи циркуляція грошей в економіці сповільнюється через порушення сформованих економічних зв'язків. Про важливість підтримки писав навіть Мілтон Фрідман, коли досліджував поведінку ФРС в часи Великої Депресії. І хоча там контекст стосувався банківської системи, це не змінює того факту, що криза нищить звичні процеси в економіці. В результаті - втручання на кшталт додаткової емісії, прямі виплати населенню, є адекватною відповіддю на кризу. Тобто держава заміщає власними ресурсами ринкові, які внаслідок кризи формально зникли (втрата доходів, збанкрутіння тощо). Без її участі ця спіраль може бути затягнутою (десятиліття, якщо брати Велику Депресію та Японську рецесію 90-х).
Беручи до уваги саме урок «Великої депресії» у 2008 році Бен Бернанке почав «кількісне пом'якшення» (емісію) і ми уникнули повторення «Великої депресії», простими словами економічна наука прогресує і вчиться на помилках, на відміну від журналістів.
Примітка: Річард Ку у своїй роботі «Уроки великої японської рецесії» казав спираючись на японський досвід ще 90-х років про нагальність такого роду допомоги!

Додатковим аргументом на користь заморозки цін на газ є той факт, що структура витрат українського населення дійсно жахає. Зокрема харчові продукти за даними Держстату займають 48% від витрат, коли у Польщі - 24%, а в ЄС - 12.1% (дані 2018-2019 рр.). При цьому витрати на комунальні послуги займають 13% у Держстаті, але якщо взяти опитування КМІС та інфо зі «Спілки власників житла України», то цифри зовсім інші: 21% українців вказали, що витрачають на оплату послуг ЖКГ більш ніж половину доходу сім'ї.
Джерело: https://spilka.pro/skilky-ukrayintsi-vytrachayut-na-komunalku-ta-skilky-vzhe-zaborguvaly-u-2020-rotsi/

Бачимо, що навіть на фоні цього уряд не впровадив жодної програми підтримки населення - точніше жодна із наявних програм і близько не схожа на заходи ЄС чи США. Відповідно зниження цін на газ це необхідний інструмент, щоб хоч якось компенсувати населенню жебрацьке існування. При цьому подібний крок навіть позитивно впливає на інфляцію, зокрема знизивши її тиск на низькі доходи населення.

Висновок. Критикувати методи підтримки населення в умовах економічної кризи або називати їх популізмом є в першу чергу профанацією, бо дані заходи застосовуються в шокових умовах. При цьому самі урядовці є не меншими профанами, бо пільгові ціни на газ (або дод. виплати) треба було впроваджувати в рамках плану підтримки населення ще влітку, а не зараз. Звісно було б куди ефективніше роздати гроші населенню згідно з рівнем їхніх доходів, але для цього потрібно мати досконалішу систему обліку доходів громадян (хоча нашим бюрократам таке довіряти не можна).
P.S.: Незвичайні шокові умови вимагають незвичайних, але негайних та ефективних заходів з допомоги населенню.