Коронавірус. Медицина. Бюрократія. Всіх вітаю. Я повернувся н | Konkretyka

Коронавірус. Медицина. Бюрократія.

Всіх вітаю. Я повернувся наскільки це можливо, бо температура від антибіотиків все ще дає про себе знати. Тому перепрошую, текст ще може мати сумбурний характер.

Коронавірус. Хочу особливо підкреслити, я ніколи не жалівся на свій імунітет, але новий штам корони звалив буквально за кілька днів. Маю відзначити, що цей вірус — геть не жарт, і навіть із добрим здоров'ям він може Вас повністю знищити, якщо Ви не отримаєте необхідну медичну допомогу вчасно.

Медицина. Напевно найособливіша частина для мене, бо вперше за останні 10 років скористався послугами, за які плачу космічні податки (18% ПДФО, 1.5% військовий збір і 20% ПДВ в магазині + акцизи). Зокрема, я таки потрапив до державної лікарні на майже 10 днів.

Що я там побачив? Звісно, як і в будь-якій історії, у нас є дві сторони: світла та темна. Свою розповідь я все-таки почну зі світлої, яка в якомусь сенсі надихнула та дуже мене здивувала.
Традиційно від державних послуг очікуєш проявів відвертої людиноненависницької політики, що ми спостерігаємо в державних органах. Однак в лікарні, за умов повномасштабної епідемії я побачив людей з чеснотами. Мало того, їхня самовіддача та ухвалені рішення по-справжньому позитивно впливали на навколишній світ пацієнтів.
Я провів майже 10 днів в обласній лікарні (навіть не питайте як я туди потрапив) і був вражений професійністю медперсоналу. Звісно, було все геть не ідеально і радикально відрізнялося від приватних лікарень, але такої самовіддачі та реально важкої праці я ще не бачив.
Шкода, але на цьому позитив завершується, хоча наявність таких людей іноді навіть дивує, бо країна лежить в руїнах, але її діти все ще зберегли власну гідність...

Негативну сторону, як завжди, очолюють паразити держави — чинуші. В першу чергу, мене шокувало дике навантаження на медичний персонал: зміна обслуговує до 50 пацієнтів водночас, а це крапельниці, уколи та інші «бонуси»!
Можна одразу сказати “ну пандемія ж” і таке інше. Згоден, але ДЕ Ж ОБІЦЯНІ ВЕЛИКІ ДОПЛАТИ НА ЧАС ЕПІДЕМІЇ? З якої радості в умовах пандемії гроші витрачаються на Адміністрацію Президента, ВРУ та інші органи, які можуть піти у відпустки за власний кошт на 6 місяців.
З іншого боку, а чому тут дивуватись, якщо Україна спроєктована не для громадян, а для олігархату? Проте, навіть усвідомлюючи це, не припиняєш дивуватись цьому жахіттю.
Щобільше, чинуші зашугали персонал так, що вони навіть не ризикують говорити про гроші. Скільки б я не питав, конкретної суми за цю пекельну роботу я так і не почув. Єдине, що я зрозумів — доплати можуть і зовсім зникнути, якщо, наприклад, зміниться кількість пацієнтів.

ЗМІ писали, що медперсоналу доплачують жалюгідні копійки у розмірі 200%, і це під час найстрашнішої епідемії! Де випуск спеціальних ковідних облігацій, де робота Мінфіну? Чому не заморожене “велике будівництво”? Чому не заморожені витрати інших, не нагальних проєктів? Всі ресурси повинні були переспрямувати на підтримку передової, але як завжди — бюрократії плювати на життя пересічних громадян...

Висновок. Україна продовжує існувати в системі порядків, де бюрократія обслуговує олігархат; ЗМІ обслуговують всіх за потреби; «бізнес» (не ФОПи й не схематозники) підмахує чиновникам; ну а загальний громадський фон завалений сміттєвими темами. В умовах цього розвалу, ми пропускаємо найголовніше: «Україна не створена для своїх громадян». Навіть в умовах пандемії ті, кого кинули на передову, залишились сам на сам із пеклом. Варто чітко розуміти, що така система не має і не може мати майбутнього.

Що робити? Як і завжди, цінувати свій голос на виборах й підтримувати ідеї свободи. Українську бюрократію неможливо реформувати — її можна лише позбавити повноважень і десятиліттями будувати з нуля нову державу для її громадян.

Плани: Повертаюсь до роботи над статтями, тому чекайте фінальну статтю про Пака Чон Хі; далі ми підемо, переглянувши економічні дива та роль держави в економіці.