Кейнс та податки. Велика чи мала держава? На початку зазначу, | Konkretyka

Кейнс та податки. Велика чи мала держава?

На початку зазначу, що ідеї Кейнса були певним чином кодифіковані у цілу економічну школу — кейнсіанську. Відповідно, спираючись на роботи Кейнса, економісти-кейнсіанці створювали власні моделі (як-от модель Хікса) та активно брали участь у формуванні економічних політик держав Заходу.
На сьогодні панівною є неокласична економічна школа, але вона своєю чергою увібрала в себе деякі кейнсіанські підходи. Саме тому в минулих постах я посилався на кейнсіанця Елвіна Хансена, що виступав проти збільшення податкового тягаря для бізнесу під час кризи:

«В зависимости от стадии цикла (прим. спад економіки чи зростання) должны изменяться ставки налогов и источники финансирования расходов правительства» [1].

Відтак, можна сказати, що впроваджені урядом України фіскалізація, «податок на Google» та зміни для ФОПів в добу кризи мали бути відтерміновані, бо ніяк не вписуються у сучасні визнані практики.
Ми це можемо побачити з дій деяких західних урядів на кшталт США, Британії та Німеччини, де за заповітами кейнсіанців почали впроваджувати програми підтримки бізнесу у добу кризи. Зокрема в Німеччині запровадили: програми прямих виплат Soforthilfe (15к євро), підтримки робітників Kurzarbeitergeld (60-67% від ЗП) та дешеві швидкі кредити Darlehen (схожа програма була в Україні, але провалилась).
На фоні заходу нераціональність українського уряду шокує, бо який сенс фіскалізувати, коли економічна активність падає? По суті, додаткові витрати бізнесу були додані у найнесприятливішу добу, чого запобігали навіть апологети державного регулювання.

Кейнс і податки. Є багато згадок щодо його поглядів на податки, але я виокремлю цікаву думку, яку висловив його біограф:

Як і варто було очікувати, Кейнс віддавав перевагу податку на спадок у противагу подоходному податку [2].

Цей момент особливо цікавий, бо він корелює з дослідженням стосовно Швеції — «The Evolution of Top Incomes in an Egalitarian Society; Sweden, 1903–2004», де автори звертали увагу, що вхід до клубу багатих у Швеції, як правило, проходить через отримання капіталу у спадок (+ “правильні” інвестиції).
Загалом, вплив податків на накопичення капіталу велика та складна тема, про яку говорив ще Давід Рікардо 200 років тому. Але те, що як інструмент боротьби з нерівністю Кейнс обрав саме податок на спадок, є цікавим сигналом для роздумів на фоні розмов про збільшення ПДФО чи впровадження “прогресивної ставки” в Україні.

Висновок, різниця між США та Україною. Хоча сам Кейнс і не говорить про еволюцію британського/американського державного апарату, нам у 2021 році вона очевидна. Що я маю на увазі? США були засновані на засадах побудови кращої системи для своїх громадян, відповідно, такі інститути як судова влада, прокурорський нагляд та інститут державної служби в цілому мали сильну ідейну/меритократичну складову і майже завжди відрізнялися якістю.
Відповідно, в міру нових викликів, які поставали перед економікою США, зростав фіскальний тягар, і це було природно. Простими словами, передача значної частини ресурсів від населення уряду виникала в момент, коли бюрократія не переслідувала корисний інтерес, а намагалась виправити дисбаланси (іноді успішно, іноді ні).
На фоні цього виглядає дико, коли в нас агітують за збільшення податкового тягаря для передачі ресурсів бюрократії, яка вихована на корупційних засадах (мінімум останні 40-50 років) та під впливом олігархату. Простими словами, державна служба в Україні повинна бути перевантажена з нуля, а це десятиліття важкої праці — як суспільства, так і політиків.

Джерела:
1. Элвин Хансен. Денежная теория и финансовая политика. С. 230
2. Р. Скидельски. Кейнс. Возвращение Мастера. C. 183