Микола Чернишевський. Економіка та література. Частина ІІ. В | Konkretyka

Микола Чернишевський. Економіка та література. Частина ІІ.

В минулому дописі я Вам розповів про Джона Стейнбека та його роман «Грона гніву», який не просто змалював соціально-економічні проблеми 30-х років в США, але й передав дух тієї епохи. Книга Стейнбека змушувала замислитись про роль держави в економіці, а точніше, що було би з героями, якби держава усвідомила уроки видатного економіста Джона Мейнарда Кейнса:

https://t.me/Konkretyka/870

В романі Миколи Чернишевського, який він писав, перебуваючи за ґратами, ми можемо познайомитись з іншою проблематикою. Так, вона не так сильно зачіпає економіку, але, як ми пам’ятаємо з робіт інституціональної школи (Норт, Асемоглу тощо), свободи відіграють важливу роль. Тому роман «Що робити?», написаний у 1862-63 рр., розкриє нам не просто ледве не першого борця за права жінок в Європі, але й історію, сповнену глибоким сенсом.

Про що роман? Заздалегідь відмічу, що сам роман написаний доволі таки важкуватою лексикою, про що зазначає сам автор у вступі. Сам Чернишевський був лівих поглядів, відповідно, в книзі є неоднозначні моменти, а іноді й деструктивні, час все-таки наклав свій відбиток.
З усім тим, одна з головних ідей книги полягає у зведенні інституту рівноправ’я між жінками та чоловіками. Нагадаю, що саме цей процес у ХХ столітті у поєднанні з новим технологічним стрибком не тільки вплинув на структуру робочої сили на Заході, але й мав велике значення в економічному зростанні (не буду вантажити статистикою, але виділю цю позицію на основі авторитетних джерел):

про значний вплив жінок на економічне зростання у ХХ столітті згадувала Джанет Луїз Йеллен (колишня голова ФРС та чинна міністерка фінансів США) у своїй статті: «Їхній вихід на оплачувану роботу був основним фактором процвітання Америки впродовж останнього століття»;
Джерело: https://www.brookings.edu/essay/the-history-of-womens-work-and-wages-and-how-it-has-created-success-for-us-all/

жінки можуть додати 20 трлн ВВП для світу, якщо політики зможуть ефективно подолати дискримінацію, сексизм та ефективно захищати права жінок (+ інші фактори перелічені в дослідженні, також є й інші роботи на цю тему).
Посилання на дослідження від Bloomberg: https://www.bloomberg.com/news/articles/2021-03-09/women-could-give-20-trillion-boost-to-economic-growth-by-2050
Також про важливість боротьби з дискримінацією для економічного зростання говорив МВФ в роботі 2017 року «Women, Work, and Economic Growth» (яку обов’язково в майбутньому розгляну детальніше).

Однак повернемось до роману «Що робити?». Як я й зазначав, його основна цінність полягає в тому, що це перша подібна робота на фоні відверто жіночоненависницької класики літератури. Звісно, не всієї, але саме Чернишевський піднімає проблеми інституту шлюбу, де не існувало нормальної правової системи розлучень, через що один з героїв роману імітує роковий вчинок, на чому й побудована зав’язка книги.
Ще однією цікавою сторінкою є головна героїня, яка вибудовує іншу систему відносин зі своїми робітницями у швейній майстерні. Зокрема, вона вирішила ділити з ними дохід порівну. Такий хід був досить цікавою, проте дуже ідеалізованою формою побудови робочих відносин. Я не згадуватиму про головного героя роману Кірсанова, але можу зазначити, що вся воля героїв побудована на принципах поклику зробити щось хороше для нашого світу. Так, методи та певні ідеї дуже дискусійні, проте не можна відмовити автору в спробі змусити читача замислитись, що так далі жити не можна.

Висновок. На жаль, я небагато можу сказати про роман, бо, зізнаюсь чесно, читав його цікавими для мене уривками, позаяк лексика для мене, любителя робіт Толстого та Достоєвського, важкувата. Проте історія Віри Павлівни та її швейної майстерні, мотивація благородного вчинку Лапухова, стиль життя Рахметова дійсно варті уваги. Це історія не тільки про соціалізм, а в першу чергу - про людей, які щиро вірили, що їхні ідеї можуть збудувати кращий новий світ.