Знову інфляція. Чому варто прислухатися до ЦБ? Тему інфляції | Konkretyka

Знову інфляція. Чому варто прислухатися до ЦБ?

Тему інфляції можна назвати головною у 2021 році - ще ніколи з часів кризи 2008 року про неї так часто не писали.
В цьому пості я розповім трохи про складність методології ЦБ та цікаве дослідження підрозділу ФРС. Про причини сьогоднішньої інфляції в Україні детально тут: https://t.me/Konkretyka/860

Що читати, щоб не потрапити на гачок казкарів? В першу чергу - що кажуть ФРС, Банк Англії або ЄЦБ.
Чому саме ЦБ? Насамперед, тому що вони формують свою політику на основі емпіричного методу (аналізу досвіду (даних), математичного моделювання). Зокрема, для прогнозування економічної політики ЦБ використовують різні моделі, одна з них - DSGE, тобто ЦБ приймає рішення на основі аналізу даних/економічних показників (що найголовніше - вони грунтуються не на абстракціях, а на моделях та даних). Умовно, який ефект буде від підвищення облікової ставки, підтримки нац. валюти тощо.
Звісно, існує багато академічних дискусій щодо DSGE, проте вона все ще є опорою для прогнозування економічної політики.
Є цікава критична стаття НБУ стосовно DSGE, але навіть з неї можна зрозуміти, що ЦБ використовують методології, а не абстракції:
https://journal.bank.gov.ua/ua/article/2018/246/01
На додаток, розрахунки на основі DSGE можна побачити в підрозділах ФРС (результати моделі не є офіційною позицією ФРС):
https://www.newyorkfed.org/research/policy/dsge

Навіщо це знати? Щоб не потрапити в оману «експертів» з макроекономіки. Вони, як правило, не посилаються на статті/прогнози світових ЦБ, а звертаються до власних суджень, австрійської теорії бізнес циклу, конспірології (мовляв, державні вчені змовились і не показують всю статистику), абстрактних теорій, «логічних» ланцюгів тощо.
ЦБ формують свою політику засновуючись на моделюванні: що буде, коли вони змінять ті чи інші параметри. Ефективність деяких методів ми можемо перевірити самі, починаючи від впровадження політики таргетування інфляції (наприклад, вона знизила нашу інфляцію у 2015-2020 рр.) до того, що ставка ЦБ довгостроково може впливати на кредит та інфляцію. Простими словами, не варто вважати ФРС, ЄЦБ чи Банк Англії за дурнів - вони мають реальні інструменти для впливу на монетарну систему (цікаві критичні аргументи щодо сучасних моделей висловлюють кейнсіанські школи).

Цікаве дослідження від підрозділу ФРС. Економісти розбили товари та послуги на кошики за простим принципом - більша та менша цінова волатильність - щоб потім найменш волатильний кошик порівняти з індексом інфляції. Тобто як впродовж 35 років цей кошик реагував на загальні тренди інфляції.
Що увійшло до цього кошику: медицинські, комунальні та побутові послуги, оренда житла, їжа поза домом, відпочинок тощо. Позаяк ціни на цю групу більш стабільні, її назвали sticky inflation (липка інфляція). Далі вирішили порівняти інфляцію першого кошика та звичайний індекс інфляції (Headline Inflation, або просто CPI, до нього включено широкий список товарів/послуг).
Результат показав, що ця «липка інфляція» (група товарів з кошику) повторює тренд індексу інфляції впродовж 35 років - попри певні розбіжності, як правило, звичайний CPI наздоганяв Sticky. З цього вони зробили висновок, що сьогодні ми маємо короткостроковий сплеск інфляції (дещо схоже вже було) і варто чекати її зниження. Тобто, якби ми спостерігали гіперінфляцію чи натяки на неї, вона б проявила себе і в кошику з так званими стабільними до цінових коливань товарами/послугами.
Джерело: https://www.stlouisfed.org/on-the-economy/2021/august/price-volatility-headline-inflation
Висновок з даного дослідження корелює зі словами голови ФРС та прогнозів МВФ/Світового банку. Відповідно, варто слідкувати за їхніми заявами. Попри те, що в Україні інфляція відчувається сильніше (низка причин), НБУ вміло стримує її шляхом лагідної підтримки курсу гривні (+ вдала кон'юнктура валютного ринку як такого).
І наостанок: Економіка складна і це варто пам'ятати, особливо коли інфлюенсери Вам розповідають, що це наука, де все просто й легко, а головне - «логічно».