Екс-Громадянка СРСР керуватиме фінконтролем США. Остаточний лі | Konkretyka

Екс-Громадянка СРСР керуватиме фінконтролем США. Остаточний лівий поворот Демократичної партії США?

Поки в Україні обговорюють офшори Зе, напад мегакрутих снайперів на друга Зе та багато інших абсолютно нецікавих новин, в США відбувається поступовий та цілком передбачуваний лівий поворот.

Хто така Сауле Омарова? Alma mater МГУ (Москва) в 1989 році, за 2 роки емігрувала до США. Тиждень тому президент Джо Байден запропонував їй очолити Office of the Controller of the Currency.
Що це за посада? Фактично це незалежний підрозділ при Мінфіні США, який займається регулюванням/контролем банківської системи США («аудит» якості активів банків, ризиків банків тощо).

В чому її фішка? По-перше, Сауле Омарова є прихильницею найвідомішого американського президента, Франкліна Делано Рузвельта, та, звісно, видатного економіста Джона Мейнарда Кейнса, який фактично й заснував макроекономіку в її сучасному вигляді.
Стаття про Кейнса: https://konkretyka.net/taxes-history-ukr/velyki-imena-dzhon-mejnard-kejns.html

Що це означає? Перше: вона виступає за створення Національного інвестиційного бюро (посилання на її твіттер):
https://twitter.com/STOmarova/status/1419705519900663810

В якомусь сенсі цей інструмент схожий на методологію Рузвельта, яка мобілізувала державні ресурси на інвестиції в економіку. Простими словами, такий собі аналог індикативного планування, про яке я писав, коли досліджував Корею:
https://konkretyka.net/economical-miracle-ukr/indykatyvne-planuvannya-v-koreyi-metody-paka-chon-hi.html
Чи є план дієвим інструментом? Індикативне планування успішно використовувалося в Кореї, Японії, Франції, його елементи наявні і в інших азійських тигрів. Суть його досить проста: кооперація держави та бізнесу. Умовно: держава дає ресурс (кредити, пільги тощо) - бізнес інвестує в ті чи інші індустрії.
Про норму прибутку компаній в Кореї в добу плану: https://t.me/Konkretyka/847
Індикативне планування має й обмеження - зокрема, в Кореї від нього відмовились, коли економіка значно зросла (кількість індустрій, масштаб і таке інше). Як наслідок, планування почало провалюватись, бо навантаження на планові органи стало непомірним (чимось нагадує проблеми, які згодом описував економіст Янош Корнаї, або "парадокс Корнаї" про директивний план СРСР).
Однак тут варто підкреслити, що інструментарій Омарової та її колег значно відрізняється (я оглянув його дуже поверхнево):
1. Він націлений на інвестиції в конкретну індустрію: зелену інфраструктуру.
2. Значна увага приділяється розвитку науки та проєктів «зеленої економіки».
Джерело: https://www.dataforprogress.org/a-national-investment-authority
Тобто це більше ін'єкції в економіку, ніж її намагання повністю контролювати (директивний план СРСР). Нагадаю, від такого підходу ліві економісти давно відмовились. Плюс, впровадження таких змін не в її правах.

По-друге. Я не знайшов її твітів про криптовалюти, але в усіх новинах про її призначення вказано, що вона критик крипти. Тому варто було б чекати посилення регулювання. Хоча головний удар буде завдано по банках - можливо, після перемоги Демократів у 2022 році ми побачимо новий процес проти великих банків (аналог процесу президента Теодора Рузвельта проти монополій).

Планова система повертається? В якомусь сенсі ми не знаємо як елементи того самого індикативного планування можуть вплинути на окремі індустрії у США.
Сама Омарова в прямому сенсі цього слова є сучасною економісткою, тому звинувачувати її у марксизмі абсурдно. Так, вона відстоює досить радикальні позиції, проте варто зауважити, що США є демократією й ухвалюють рішення сенатори, які будуть спиратися на вподобання своїх виборців.
Зазначу, що не варто уявляти державне втручання як щось цілковито вороже, бо крім КНР є й інші приклади успішних держав, зведених державним втручанням: Сінгапур, Корея, Тайвань, Японія, Ізраїль.
Висновок. Демократична партія радше за все продовжить йти лівим шляхом і поява Сауле Омарової є закономірним наслідком.