Дія.Сіті. Чим це загрожує ФОП ІІІ-ї групи? Тінь МВФ. Почну з | Konkretyka

Дія.Сіті. Чим це загрожує ФОП ІІІ-ї групи? Тінь МВФ.

Почну з головного: закон 5375 (податкова частина Дія.Сіті) поки не скасовує можливість ІТ компаніям працювати через ФОП ІІІ-ї групи. Однак ліквідація спрощеної системи чи її трансформація є питанням часу:

Ризики. Іван Міклош, колишній радник прем'єр-міністра, ще у 2020 зазначав, що спрощенка ФОП викривляє податкову систему:
https://nv.ua/ukr/biz/economics/shcho-chekaye-na-fopiv-podatkova-reforma-povinna-skasuvati-sproshchenku-radnik-prem-yera-novini-ukrajini-50072310.html

Звісно, це лише позиція радника, але вона досить близька до риторики власне МВФ. Зокрема, в одній зі статей МВФ про проблематику податкового контролю знаходимо наступне:

(...) (прим. результати) запровадження спрощених режимів податкової політики для малого бізнесу були неоднозначні. Наприклад, Engelschalk та Loeprick (2015) виявили, що у Східній Європі та Центральній Азії такі режими не сприяють зростанню бізнесу та переходу до стандартного податкового режиму та можуть створювати ризики для отримання податкових доходів.
Джерело: IMF. Tax Administration and Firm Performance: New Data and Evidence for Emerging Market and Developing Economies. 2017
Ключове у статті: МВФ радить урядам спрощувати ті моменти податкового контролю, в яких малий бізнес зазнає найбільших витрат для відповідності податковому законодавству (мова про звітність).

На додачу, у фінальному Меморандумі (листопад 2021) між Україною та МВФ наявні статті щодо необхідності ретельніше контролювати податкові пільги з боку нашої держави (спрощенка не увійшла в перелік, але є «певною» пільгою) С. 13, а також є пункт, що Україна збільшить податкові надходження за рахунок зростання податків на 0.5% ВВП С. 71:
https://www.imf.org/en/Publications/CR/Issues/2021/11/23/Ukraine-First-Review-Under-the-Stand-By-Arrangement-Requests-for-Extension-and-Rephasing-of-509855

Ці тези МВФ не мають однозначних наслідків, на кшталт вже зараз чи завтра вимагатимуть скасувати спрощенку, але ФОПи є пільговим податковим режимом (низька ставка податку та спрощена звітність), тож він рано чи пізно трапиться на очі тому ж МВФ. Тим паче, у нас дійсно існують факти зловживання спрощеною системою.

Думка Конкретики щодо Дія.Сіті. Україна не має жодних шансів потрапити до промислових ланцюгів технологічних індустрій (мікроелектроніка тощо). Ми свідомо зайняли нішу сировинного додатку світової економіки.
Тому, якщо ми хочемо дивитися у майбутнє, державі не варто зачіпати індустрію, яка зростає на 20-25% на рік та має медіанну ЗП в рази вище, ніж в усій економіці. Краще спрямувати свої потуги на побудову якісних державних інститутів.

То що з Дією? Якщо держава залишить ІТ-індустрії вибір, як-то йти в ДІЮ чи залишатися з ФОПами, ринок самостійно знайде оптимальну для себе форму існування. Довіра між індустрією та державою є ключовим фактором для розвитку.

Зростання середнього класу підтягує за собою доходи суміжних індустрій. Державі взагалі варто зав'язувати на собі ІТ-компанії, інтегруючи їх, наприклад, в освіту.
З часом громадські об'єднання тих же айтішників почнуть впливати і на конкуренцію в політичному полі, що також несе позитивні зміни. Але поки сама індустрія та її громадянський вектор знаходяться на стадії становлення, про що я писав в огляді на ІТ-Гільдію:
https://t.me/Konkretyka/893

Перед тим, як когось оподатковувати, варто дати індустрії вирости (притча про римського імператора Тіберія дуже актуальна). На додачу, в олігархічній державі як ніколи потрібні заможні верстви населення, ніяк не пов'язані зі старою прогнилою системою схематозу (“великий бізнес”). ІТ-індустрії потрібен час, і, на мій суб'єктивний погляд, громадянське суспільство може надати такий кредит.