Чому демократія? Україна як демократична держава не відбулась? | Konkretyka

Чому демократія? Україна як демократична держава не відбулась?

Можна навіть перефразувати: навіщо взагалі потрібна демократія та в чому її головна цінність?

Коротка відповідь: Щоб запобігти узурпації влади групою осіб, які будуть використовувати її для отримання ренти (Ротердам+, преференції олігархії тощо). Фактично інклюзивні (демократичні) політичні інститути покликані створити систему, в якій більшість населення безпосередньо впливатиме на долю своєї держави. При цьому сама державна машина працюватиме на благо всіх громадян, гарантуючи рівні права.
Проте не все демократія, що нею називається, й Україна є зайвим прикладом.

Згідно з «рейтингом» Polity IV (за 2017 рік) (використовується в дослідженнях щодо політичних режимів) ми є анократією. Тобто це режим, який містить у собі елементи як демократичних, так і автократичних інститутів. Під автократичним інститутом в нашому випадку виступають олігархи, які контролюють телеканали та економіку. В результаті чого створюються умови, коли до влади проходять лише “їхні” кандидати.

Спробуйте знайти бодай одну партію в парламенті, яка б не знаходилася під їхнім впливом. Навіть партія Голос, яка подавала великі надії, розкололася через підозри в роботи на ті чи інші олігархічні кола. На фоні такого потворного “демократичного устрою”, що ми бачимо у нас, ширяться симпатії до диктатур, та це цілковито хибний спосіб знайти вихід із нашого замкнутого кола.

А чи дійсно анократія це погано? Так, і це можна впевнено стверджувати, спираючись на масу емпіричних досліджень - роботи Авнера Грейфа або Аджемоглу та Робінсона («Чому нації занепадають», «Вузький коридор»).
Економісти Енгерман та Соколоф в роботі «Institutions, Factor Endowments, and Paths of Development in the New World» порівняли шлях країн Північної (США, Канада) та Латинської Америки. Обидві групи держав у ХІХ столітті стартували майже з однакових позицій, але перші досягли економічного процвітання, а другі - ні. Причину їхнього відставання економісти побачили в обмеженнях доступу широких мас населення до політичних та економічних прав і свобод. Фактично, владні класи Латинської Америки зробили ставку на клани та олігархію:

- В цілому, там, де існували еліти, які різко відрізнялися від решти населення за багатством, людським капіталом та політичним впливом, там вони використовували своє становище для обмеження конкуренції.
Джерело: Institutions, Factor Endowments, and Paths of Development in the New World

Щоб у Вас не було сумнівів у висновках їхньої роботи, подивімося на нещодавній приклад бізнесмена українського походження Майкла Юрковича, в якого олігарх віджав бізнес:

Канадські бізнесмени заявляють, що стали жертвою рейдерської атаки олігархів.
Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/kanadskyy-investor-z-hornuv-svoyi-investytsiyi-v-ukrayini/31629341.html

І це лише та з історій, яка дійшла до ЗМІ - уявіть тепер реальний масштаб шкоди, якої завдає наша анократія економіці, й Ви отримаєте відповідь, чому ми - одна з найбідніших країн Європи. В Україні ризиковано працювати, особливо в тих індустріях, які зайняті “недоаристократією”, яка отримує з них свою ренту.

Тому, якщо на олігархічних каналах, а особливо на їхніх ток-шоу, з'являються “нові обличчя” чи політичні партії, варто пам'ятати, що вони служать лише тому, хто їх піарить.
Олігархат як гегемон ніколи не підпустить до свого медійного ресурсу тих громадян України, чиї принципи близькі до духу Салона, афінських Архонтів, римських Консулів чи батьків-засновників США.
Тож, коли наступного разу оберуть нову проолігархічну владу, не варто шукати причини в демократії, бо вона в Україні так повноцінно і не запрацювала.

В Україні процвітає лише одна система - анократія, яку підтримують інфлюенсери, коли називають олігархат та криміналітет “великим бізнесом”, легітимізуючи його в очах суспільства.