Рішення Держдуми Росії — шлях до війни. Що робити? Ключова п | Konkretyka

Рішення Держдуми Росії — шлях до війни. Що робити?

Ключова подія, яка змінить все. Завтра Держдума країни-агресора розглядатиме два законопроєкти щодо визнання «ОРДЛО»:

1. Від КПРФ (за них рекомендували голосувати об’єднання Навального і та, я в курсі про дуже умовне «умное голосование»), але він скоріш за все непрохідний.
2. Проєкт «Єдиної Росії», що якраз і має всі шанси бути підтриманий.
Новина: https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/14/7323933/

Різниця між ними проста. В першому вказано пряме звернення до Путіна про визнання “недореспублік”. За другим же звернення спочатку покружляє відомствами (Міноборони та МЗС), а потім вже потрапить до президента.
Звісно, РФ розраховує таким радикальним чином переконати Захід вплинути на Україну щодо виконання Мінських домовленостей. Або й справді вже давно планували вторгнення для відновлення «територіальної цілісності» ОРДЛО.

Зазначу, що навіть примітивні агресори потребують «casus belli» (привід для війни) і навіть у Гітлера він був, коли той напав на Польщу. В нашому випадку визнання «ДНР» та «ЛНР» якраз і є «casus belli». Тому, питання відкритої війни тепер може стати не абстрактним, а цілком реальним.

Чи боїться РФ санкцій? Повноцінно відповісти на це питання в одному пості неможливо, бо є маса факторів. Якщо звернутись до емпірики, то можемо бачити падіння реальних темпів зростання російської економіки після 2014 року (падіння почалось раніше, але зараз темпи у два рази менші):
https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.KD.ZG?locations=RU
Примітка: Колишній головний економіст ЄБРР Сергій Гурієв пов’язує це падіння саме з санкціями.

В цьому пості оцінимо основний експортний товар РФ — нафтопродукти та газ (в наступних оглянемо нац. проекти тощо). Якщо почати з газу, то там тотальна взаємна залежність РФ та ЄС (в статті дані за 2018 рік (Fig. 2.) - основний напрям ЄС):
https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2211467X2030064X

Чому не КНР? Бо потрібні значні інвестиції для розвитку газотранспортної інфраструктури. Зазначу, що зв’язок РФ з Європою будувався з радянських часів, а з КНР лише останні 10 років. Зараз відбувається нарощування потужностей між РФ та КНР, проте навіть враховуючи те, що будується, ніякої повноцінної заміни ринку ЄС там немає.
Про газопровід “Сила Сибіру 2”: https://www.rbc.ru/rbcfreenews/61e5a30e9a79474493dd1310

Сумарно “Сила Сибіру 1” (використовують лише на 50% потужності) та “Сила Сибіру 2” (в проєкті) матимуть потужність 80-90 млрд куб. на рік при 200+ млрд у напрямку ЄС. Загалом, втрачати ринок ЄС є абсурдним кроком, але хто сказав, що авторитарна влада РФ керується інтересами власної ж державності.

Нафта. З нафтою все складніше. Якщо звернутись до напрямків експорту сирої нафти з РФ, то там доля Китаю вже більша, але й доля ЄС також значна:
https://www.statista.com/statistics/1100591/russia-main-crude-oil-export-destinations/
Однак, варто розуміти, що сира нафта — то не весь експорт, є ще нафтопродукти. Те ж дизельне паливо активно купують навіть США:
https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-02-03/u-s-draws-most-russian-diesel-in-years-as-cold-weather-descends
Наприклад, у лютому Росія забезпечила 22% американського імпорту дизпалива за даними Блумбергу.
Враховуючи все це, можна впевнено сказати, що Захід не обріже на наступний день імпорт з РФ, але в довгостроковій перспективі (“ми всі мертві”, сказав би Джон Мейнард Кейнс), але Росія все ж таки втратить ринки збуту.

Що планує робити автор? У випадку вторгнення виконувати свій конституційний обов’язок. Всім охочим рекомендую пошукати рекрутингові центри територіальної оборони та зайнятись власним вишколом. Обов’язково писатиму на цю тему і точно не пропаду з радарів — у мене просто немає на це морального права.
Тримаймося!